170 років тому був закладений перший камінь домінанти празького Карліну — храму Святих Кирила і Методія
В урочистому акті взяв участь 10 червня 1854 року імператор Франц Йосиф I і його дружина Єлизавета, відома як Сісі. Імператорське подружжя також зробило великий внесок до громадського збору коштів на будівництво однієї з найбільших церковних будівель свого часу.
Надав зборові фінансову підтримку і попередник імператора Фердинанд I Добрий, який після зречення доживав віку в Празі, а пізніше й удова-імператриця Кароліна Авґуста, іменем якої назвали нове поселення тоді ще поза Прагою — німецькою Karolinenthal, що в чеській перетворилося на Karlín.
До успіху збору доклалася й Марія Ріґрова-Палацька, дочка відомого історика Франтішека Палацького, і організований нею доброчинний «Комітет дам».
Через дев’ять років після закладення першого каменя, в рік тисячоліття приходу слов’янських навчителів віри Кирила і Методія 869 року у Велику Моравію — давнє слов’янське князівство, що охоплювало практично всю територію сучасних Чехії й Словаччини і частину довколишніх земель, — храм освятив празький архиєпископ і кардинал Бедржих Шварценберґ.
Унікальне оздоблення
Над тринавовою базилікою в неороманському стилі архітекторів Карла Реснера і Войтеха Іґнаца Уллмана височіють дві вежі заввишки 74 метри на її південному боці. Цілком унікальним є вхідний портал. Він один із найбільш оздоблених у світі і, кажуть, може позмагатися з порталами соборів у Реймсі чи Аахені.
Центральним мотивом став Христос, який благословляє, і святі Кирило й Методій на колінах. Автором цього твору є Вацлав Левий.
Над багатим художнім оздобленням храму працювала ціла низка чудових митців того часу: Ченек Восмік, Франтішек Женішек, Франтішек Секвенс чи Йозеф Матіаш Тренквалд. Усередині храму також є орган на три тисячі труб, що був тоді найбільшим органом у Чехії.
Нищівна повінь
Будівлю славнозвісного храму на Карлінській площі оминали найрізноманітніші нещастя. Вона пережила й бомбардування сусідніх заводів під час Другої світової війни.
Катастрофа прийшла з нищівною повінню 2002 року, яка затопила храм до висоти в два метри. Великий ремонт, що тривав три роки, був здійснений знову завдяки фінансовій допомозі тисяч донорів.
