Більшість чехів побоюється ескалації війни в Україні — але не виборці SPD
Це засвідчило дослідження агентства NMS для інтернет-видання Novinky.cz. Того, що війна Росії проти України може перерости в ширший конфлікт, побоюється 57 відсотків чехів; протилежну думку мають 26 відсотків. Найбільші побоювання мають виборці нинішніх опозиційних партій. Натомість виборці коаліційної партії SPD — єдині, які переважно не бояться ескалації.
Виборці опозиційних сил — Чеської піратської партії, об’єднання „Spolu“ і партії STAN — мають майже однакові побоювання щодо ескалації війни: таку думку мають сім із десяти. Серед прихильників коаліційних партій ANO і „Motoristé sobě“ таких близько половини.
І тільки виборці SPD є єдиною групою, яка переважно не боїться ескалації. Таку думку поділяє 49 відсотків із них; побоювання висловлюють тільки 35 відсотків прихильників партії.
Виборці SPD: Росія не загроза
Причина, вважає політолог Отта Ейбл, у тому, як окремі групи виборців бачать війну Росії проти України у світлі своїх різних уявлень про події у світі і про справжнє джерело небезпеки.
«SPD тривалий час змальовує Росію як менш безпосередню загрозу і натомість наголошує на ризику того, що допомога Україні втягне Чехію у війну. Тому її виборці сприймають підвищення видатків на оборону, подальше постачання зброї Україні чи більше залучення НАТО не як зміцнення безпеки, а як наближення конфлікту», — заявив виданню експерт із Масарикового університету в Брні.
До того ж, за його словами, SPD давно вже використовує деякі наративи, що повторюють російську пропаганду, а сучасна політика цієї партії щодо України набагато більш обмежена, ніж політика попереднього чеського уряду.
«Тому не дивно, що її виборці сприймають саму російську загрозу інакше», — додав Ейбл.
Виборці опозиції: все навпаки
А от серед виборців опозиційних Чеської піратської партії, об’єднання „Spolu“ і партії STAN ситуація майже дзеркально відмінна. Вони пов’язують безпеку Чехії з її членством у ЄС і НАТО, співпрацею з західними союзниками і підтримкою України.
Але нинішній уряд під проводом лідера ANO Андрея Бабіша поставив цей курс під сумнів — знизивши плановані оборонні видатки, обмеживши частину допомоги Україні і ведучи вкрай загострену суперечку з президентом щодо представництва країни на саміті НАТО, звернув увагу політолог.
Тож для виборців, які вважають міцну прив’язку Чехії до Заходу за одну з базових безпекових гарантій, це, на думку фахівця, саме по собі може бути джерелом непевності.
«Тому ці виборці не мусять побоюватися якоїсь безпосередньої небезпеки. Вони радше можуть мати відчуття, що гарантії, які бережуть їх від небезпеки, вже не настільки очевидні, як раніше», — додає він.
Виборці ANO: Росія — загроза, але видатків на оборону вистачає
Різне сприйняття загрози супроводжує також різна оцінка того, чи уряд інвестує досить коштів на оборону. Три чверті виборців SPD, з яких ескалації побоюється приблизно третина, вважають нинішні оборонні видатки за достатні. А серед виборців „Spolu“, з яких побоювання мають сім із десяти, таку ж думку має тільки одна десята.
«Цікаво, що і групи, які вважають, що оборонні видатки чеської держави достатні, наприклад, виборці ANO, теж побоюються розширення конфлікту за межі України», — прокоментувала виданню політична аналітикиня агентства NMS Тереза Фрідріхова.
«Імовірно, вони сподіваються, що в такому разі конфлікт омине Чехію і союзників у НАТО», — додала вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
На думку Ейбла, ситуація з виборцями ANO специфічна. Ця партія постійно ставить на передній план внутрішні потреби країни — наприклад, охорону здоров’я, пенсії чи публічні послуги, — за рахунок зовнішніх зобов’язань перед союзниками.
«Тому їхнє ставлення не мусить означати, що вони не вважають Росію за загрозу — радше, на їхню думку, Чехія вже дає достатньо на оборону і подальші кошти потребує використовувати всередині країни. Тож вони можуть побоюватися ескалації війни і водночас відкидати подальше підвищення оборонних видатків», — вважає Ейбл.
Для порівняння: за даними дослідження того ж агентства NMS для громадської організації «Пам’ять нації» („Paměť národa“) 2024 року, тоді ескалації війни боялися дві третини чехів. А кількість людей, які аж ніяк не бояться цього, відтоді подвоїлася — з п’яти відсотків до десяти.
