• 12.10.2026

    Чехія мала б на саміті Європейського союзу цього тижня домагатися, щоб керівництво ЄС пішло на переговори з Росією про мир в Україні, заявив у понеділок лідер партії SPD і голова Палати депутатів Томіо Окамура.

    Він виступив із цією пропозицією під час дебатів щодо мандату прем’єр-міністрові Андрею Бабішеві (ANO) на цей саміт — засідання Європейської ради, що відбудеться наприкінці тижня в Брюсселі.

    «Я домагався позиції, щоб ми не підтримували війну в Україні, в чому знайшов порозуміння серед коаліційних партнерів, включно з паном прем’єром. Але щоб ми просували позицію, що керівництво Євросоюзу має піти на переговори з Росією про мир», — заявив він журналістам після зустрічі.

    За словами Окамури, це мають бути такі переговори, які ведуть і Сполучені Штати. Він також іще раз відповів на запитання, чи Бабіш згоден із такою позицією, сказавши, що він не є речником прем’єра, але на засіданні ради коаліції той із цим погодився.

    Бабіш, реагуючи на це, різко дорікнув Окамурі за його слова. Як сказав прем’єр, голова SPD, не будучи членом уряду, не має лізти в питання щодо Європейської ради.

    «Ми раді, що пан Окамура працює для нас речником із ради коаліції, мабуть, тому він сьогодні й запізнився», — іронічно заявив Бабіш.

    «Не знаю, про що тут розказував пан Окамура, але знову повторюю: мандат прем’єрові дає уряд, а Окамурі нічого говорити на теми Європейської ради. Саме уряд, і він має там трьох міністрів», — додав прем’єр. Партію SPD представляють в уряді три її висуванці — міністри оборони, транспорту і сільського господарства, — хоч вони й не є її членами.

    За словами Бабіша, на саміті ЄС має бути і президент України Володимир Зеленський, і на саміті й стане видно, чи «оборудка», яку уклав президент США Дональд Трамп із фактичним керівником Росії Володимиром Путіним про постачання до США російського дизельного пального всупереч американському санкційному законові, який забороняє це, примусить європейських лідерів змінити підхід до завершення війни Росії проти України.

    Цю угоду Бабіш раніше назвав катастрофою, шоком і величезним ляпасом для Європи; Окамура, навпаки, привітав її і закликав отримувати «найдешевші можливі енергоносії, навіть якби вони були з Росії».

    Це вже не вперше Бабіш відкидає претензії Окамури на власне слово у справах уряду Чехії, членом якого він не є.

  • 12.10.2026

    Екологічний рух „Duha“ («Веселка») вважає, що почесний голова партії „Motoristé sobě“, член Палати депутатів і урядовий уповноважений із питань кліматичної політики не виконав призначеного судом обов’язку, бо не оприлюднив свого вибачення належним чином і відповідно до рішення суду. Про це заявила в понеділок речниця організації Ева Перніцова.

    За її словами, наступними днями рух подасть офіційну заяву до інституту судових виконавців із проханням домогтися виконання ухвали суду.

    Речниця наголосила, що зміст і вигляд того «вибачення», яке Турек оприлюднив у фейсбуці минулого тижня, не відповідає тому, що його зобов’язав зробити суд.

    Минулого тижня Турек оприлюднив вибачення перед екологами — і в тому ж дописі знову напав на них із новими образливими для них висловами. Після цього він заявив, що вважає свій обов’язок виконаним.

    Також минулого тижня Турек повівся так само у справі ще про одне вибачення — перед компанією Seznam.cz. Тоді, зачитавши в фейсбуці визначений судом текст вибачення, він знову накинувся на компанію і, зокрема, теж похвалився, що позбавив її державних коштів. Компанія так само заявила, що не вважає той допис Турека у фейсбуці за виконання ухвали суду про вибачення, і, якщо Турек не виконає її належним чином, компанія буде домагатися свого через судових виконавців.

    Тим часом іще чекає на розгляд у суді справа щодо ще однієї скарги руху „Duha“ — на голову партії „Motoristé sobě“ і міністра закордонних справ Петра Мацінку. Навесні, тимчасово виконуючи обов’язки міністра довкілля, він заявляв, що вважає рух, «без великого перебільшення, терористичною організацією».

  • 12.10.2026

    За словами Чеського гідрометеорологічного інституту, таким чином понеділок можна вважати першим днем зими — днем, коли принаймні одна з метеостанцій зареєструє суцільну снігову верству, яка пролежить принаймні вісім годин. На Снєжці в горах Крконошах, що лежить на кордоні з Польщею, таку верству зареєструвала польська метеостанція.

    Перший сніг на Снєжці цього року реєстрували ще 24 вересня, але тоді він відразу розтанув.

    Клімат на Снєжці, попри відносно невелику висоту — 1603 метри над рівнем моря, — високогірний і арктичний, головно завдяки частим сильним вітрам. Зокрема, через такий вітер у понеділок не працювала верхня частина канатної дороги на вершину Снєжки з містечка Пец-под-Снєжкоу.

  • 12.10.2026

    Як підтвердив у понеділок речник поліції Ян Рибанський інтернет-виданню iDnes.cz, особу рятівника вже знають і перебувають із ним у контакті, щоб подякувати йому особисто.

    Чоловік, випадковий бігун, не вагаючись стрибнув у воду, коли поруч із ним у суботу вранці на Главковому мості в Празі автомашину поліції з двома працівниками, чоловіком і жінкою, всередині, що їхала зі спецсигналами, вочевидь занесло на мокрих трамвайних коліях, і вона, пробивши огорожу мосту, впала у Влтаву. Всі учасники пригоди не потерпіли, тільки зазнали переохолодження.

    Поліція тоді оприлюднила в соцмережах заклик допомогти їй знайти рятівника, який після пригоди пішов собі у своїх справах і кілька днів лишався невідомим, — щоб подякувати йому. Поліція також далі розслідує причини аварії.

  • 12.10.2026

    Пісарецький тунель і тунель Глінки закрилися в понеділок одночасно на сорок днів — до 20 листопада. За словами Дирекції шосе і автострад, які наводить інтернет-видання Seznam Zprávy, далі відкладати ремонт було неможливо.

    Значний обсяг необхідного ремонту не дав можливості закрити тунелі частково зі збереженням обмеженого руху. А через те, що обидва тунелі поєднані технологічно і мають спільну систему регулювання руху, також було неможливо закривати їх по черзі.

    Водіям радять обирати об’їзні шляхи і планувати поїздки заздалегідь із урахуванням очікуваних затримок, а краще користуватися міським транспортом — хоча він теж їздить із запізненнями. Є сподівання, що після найважчих перших днів ситуація дещо владнається, коли водії пристосуються до нових умов.

  • 12.10.2026

    На це звернуло увагу в понеділок інтернет-видання Novinky.cz. Таким чином, скасування зміни способу фінансування громадських мовців із чинної системи прямих внесків від слухачів чи глядачів на фінансування безпосередньо з державного бюджету, чого домагається нинішня урядова коаліція, з початку наступного року не відбудеться. Це підтвердили виданню в Палаті депутатів і в уряді.

    При цьому ще в червні і прем’єр-міністр Андрей Бабіш (ANO), і міністр культури Ото Клемпірж (висуванець партії „Motoristé sobě“) запевняли, що встигнуть змінити закон, щоб запровадити таку зміну.

    Плани змінити спосіб фінансування Чеського телебачення і Чеського радіо викликають широку критику. Здійснення цих планів у нинішньому вигляді, зокрема, скоротить бюджети обох мовців приблизно на 15 відсотків. Через це їм загрожують масові звільнення працівників і скорочення виробництва програм.

    Зокрема, Чеське телебачення в межах плану заощаджень і створення фінансового резерву на випадок зменшення фінансування вже скасувало участь Чехії в конкурсі «Євробачення» наступного року.

    Проте не виключено, що коаліція ухвалить свою зміну з запізненням із тим, щоб вона почала діяти не вже з початку 2028 року, а з середини 2027-го, пише видання.

  • 12.10.2026

    Як повідомила поліція, хлопця, який у п’ятницю не повернувся додому зі школи, знайшли в місті вранці в неділю.

    Розшук був оголошений у суботу, коли батьки звернулися до поліції, не змігши знайти його самостійно. Хлопець не мав при собі грошей і мобільного телефона і не був присутній у соцмережах.

    Тоді у зв’язку з віком розшукуваного і фактом, що він міг пережити ніч на вулиці, був запроваджений режим «дитина під загрозою».

  • 12.10.2026

    Його можна було спостерігати на північному видноколі в ніч із суботи на неділю за умов ясного неба.

    За повідомленнями в соцмережах, явище бачили в багатьох місцях Чехії.

    Попереднього разу, пише інтернет-видання iDnes.cz, у Чехії було видно полярне сяйво на початку цього року, в січні. Тоді воно було яскравим і різнобарвним.

  • 12.10.2026

    Виступаючи після закінчення виборів у суботу пізно ввечері, прем’єр-міністр і голова партії ANO Андрей Бабіш знову заявив, що не буде висувати свою кандидатуру на наступних президентських виборах 2028 року.

    За його словами, кандидувати не буде і його заступник у партії й уряді Карел Гавлічек.

    Три роки тому, в 2023-му, Бабіш брав участь у президентських виборах і програв їх нинішньому президентові Петру Павелові: в другому колі Бабіш отримав 41,67 відсотка голосів, Павел 58,32 відсотка.

    72-річний Бабіш уже заявляв, що не буде кандидувати на посаду президента 2028 року. Втім, перед виборами 2023 року він теж так заявляв, але врешті таки балотувався.

    Павел останнім часом уже кілька разів висловлював ідею про можливість кандидувати вдруге, але досі він не заявляв про своє тверде рішення щодо цього. За опитуваннями, наразі саме він має найвищий шанс на обрання 2028 року.

    Каденція президента Чехії становить п’ять років. На цю посаду не можна бути обраним більш як двічі поспіль.

  • 11.10.2026

    За повідомленнями ЗМІ, на виборах, що відбувалися в п’ятницю й суботу, було обрано загалом майже 9150 депутатів місцевих рад (сільських, містечкових, міських чи районних у великих містах) від 10 традиційних політичних партій і однієї новоствореної, ще понад 50 тисяч депутатів були обрані як незалежні від цих партій.

    Найтяжчого провалу порівняно з результатами комунальних виборів 2022 року зазнали: найпотужніша з кількох комуністичних партій KSČM, яка на загальночеському рівні тривалий час збирала по 15—20 відсотків і входила до нижньої палати парламенту; партія SocDem, раніше відома за скороченням ČSSD (після її перейменування це відоме скорочення відразу забрав собі новий політичний суб’єкт) — ця партія свого часу не раз бувала владною в Чехії, її головою був колишній прем’єр-міністр, а потім президент Мілош Земан; і партія SPD Томіо Окамури, нині добре відома українцям у Чехії.

    Натомість найкращий результат у місцевих виборах — лише на чотири десятки мандатів менше, ніж 2022 року, — має нині опозиційна партія STAN («Старости і незалежні»).

    Уперше здобула мандати місцевих депутатів (20) партія „Motoristé sobě“, яка на загальнодержавному рівні є частиною урядової коаліції. Першого свого депутата вона отримала в селі Черноучек в Устецькому краї — рідному селі президента Петра Павела, з яким голова партії, міністр закордонних справ Петр Мацінка має давню особисту ворожнечу.

    Мацінка навіть спеціально приїхав до села вранці в п’ятницю, щоб, виходячи з попередньої заяви Павела про рішення пропустити вибори через відпустку, зібрати негативні відгуки про це рішення президента від мешканців села. Але його план зірвався: Павел, перервавши закордонну відпустку, все ж прилетів до Чехії на кілька годин і таки проголосував на виборах сільради в рідному селі.

    Загалом серед обраних у комунальних виборах місцевих депутатів виявилося 26 18-річних — наймолодших, які могли балотуватися. Найстарша обрана депутатка має 92 роки; серед кандидатів найстаршим був 99-річний.

    Перші результати виборів, голосування на яких завершилося в суботу о 14.00, були передані вже о 14.28, коли надійшли результати підрахунку голосів із однієї з дільниць у селі Місковіце в Середньочеському краї. Протягом наступних двох хвилин надійшли наступні два результати.

    А от у празькому районі Прага-5 підрахунок результатів і місцевих, і сенатських виборів протривав до ранку в неділю: ці результати з останньої дільниці були подані о 7.01 ранку. На виборах чотири роки тому підрахунок тривав на годину менше.

    У трьох невеликих селах вибори не відбувалися — в них не знайшлося навіть мінімальної кількості охочих балотуватися (а в одному з них узагалі жодного охочого). Цими селами тимчасово керуватимуть призначені Міністерством внутрішніх справ адміністратори, потім там будуть оголошені нові вибори.

    Також у п’ятницю й суботу обирали третину складу Сенату — верхньої палати парламенту. Для нинішньої опозиції принциповим було втримати свою більшість, яку вона мала до виборів. І, за результатами першого кола виборів, схоже, так і станеться.

    З 27 сенаторів, яких обирали нині, п’ять були обрані вже в першому колі, і четверо з них — саме представники опозиційних партій; п’ятий представляє новостворену партію „Naše Česko“, яка радше тяжіє теж до опозиції.

    У тих округах, де через тиждень відбудеться друге коло сенатських виборів, опозиція теж має добрі шанси.

    Участь у комунальних виборах склала 47,19 відсотка, в сенатських 43,31 відсотка.

    Крім того, майже в чотирьох десятках територіальних громад чи міських частин відбулися й місцеві референдуми з різноманітних питань. Найчастішим питанням — у двох десятках випадків — було будівництво вітроелектростанцій на території громади, і найчастішою відповіддю стала негативна (згоду дала лише одна громада).

    Кілька референдумів оголосили нечинними — в них узяло участь менш ніж 35 відсотків від зареєстрованих виборців.

Pages