Чеські археологи вивчають стародавню святиню, старішу за Стоунгендж
Давні мешканці території сучасної Чехії вшановували Сонце і Місяць неподалік села Хлеби в Середньочеському краї вже більш ніж шість з половиною тисяч років тому, повідомила речниця плзенського Західночеського університету Андреа Чандова.
Таким чином, це був один із найдавніших астрономічних монументів у Центральній Європі. Британський Стоунгендж молодший на тисячу років, єгипетські піраміди — на дві тисячі.
За даними археологів Західночеського університету, поруч із нинішнім селом була дерев’яна огорожа в формі майже правильного кола діаметром у 230 метрів. Така конструкція, створена в той історичний період, досі була не відома в регіоні.
Елементом комплексу був рів завглибшки понад 2,5 метри і 12 нерегулярно розташованих входів. При цьому розташування входів не випадкове: його геометрія давала можливість відстежувати найважливіші моменти сонячного і місячного циклів, розповів керівник дослідження Петр Кріштуф. Зокрема, одна з позицій для спостереження була пов’язана з крайніми розташуваннями Місяця на видноколі протягом приблизно 18-річного циклу, інша пов’язує вихід Сонця при літньому сонцевороті з заходом Сонця при зимовому сонцевороті.
«Поєднання виходу Сонця і літнього сонцевороту є для стародавніх землеробських громад символом початку, а захід і зимовий сонцеворот символізують кінець», — нагадав Кріштуф.
Схожий принцип має і головна вісь комплексу Стоунгендж. Тільки святиня в Хлебах була створена більш ніж на тисячу років раніше, з’ясували археологи, дослідивши органічні матеріали.
Схожого між обома комплексами більше. І Стоунгендж, і Хлеби були також місцями для ритуалів. Про це свідчать, наприклад, черепи биків і роги, знайдені в рові біля входів до комплексу в Хлебах.
Як вважає археолог Ян Турек із празького Карлового університету, який бере участь у дослідженні, найімовірніше, черепи й роги прикрашали монументальні брами, що вели всередину огорожі. «Культ бика належав до визначних релігійних символів первісних землеробів і відомий за багатьма об’єктами в Європі», — пояснює він.
У рові знайшлися й людські кістки. Одне з попередніх досліджень виявило могильник значно пізнішої унетицької культури бронзової доби (2300—1700 роки до нашої доби) з останками приблизно 18 людей, яких ховали там поступово. Тож роль комплексу в Хлебах із часом змінилася.
У той час як Стоунгендж кілька разів втрачав і знову відновлював свій культовий статус, у Хлебах усе було інакше. В період залізної доби (750 рік до нашої доби — початок нашої доби) монумент вочевидь втратив своє первісне значення, рів був поступово засипаний, і на місці колишньої святині виникло звичайне поселення.
Тож тепер дослідники візьмуться за аналізи ґрунту, сказав Ян Фішер із Університету Градця-Кралове, який відповідає за ці аналізи. «Люди залишають по собі не тільки артефакти чи останки мертвих — вони залишають також хімічні сліди в землі. Вони можуть підказати, як використовувалося це унікальне місце в різні періоди доісторичних часів», — пояснив він.
