Цифровий близнюк празького «орлою»: тривимірна модель дозволяє побачити славетний годинник зсередини
Нова інтерактивна експозиція працює в Староміській ратуші, на якій і встановлений унікальний астрономічний годинник, відомий як orloj. Крім постійної експозиції в Лицарській залі, познайомитися з детальною моделлю рідкісного механізму можна й завдяки вебзастосунку.
Кожної цілої години астрономічний годинник, «орлой», збирає юрби охочих подивитися на його функціонування. Це в першу чергу «процесія апостолів», але також і інші рухомі фігури — зокрема, скелет, що зображає Смерть.
Та ці фігури — лише одна сторона того, що робить празький годинник унікальним. Адже він показує й розташування Сонця і Місяця з його фазами, а також інші астрономічні деталі, а календарний циферблат показує ще й місяці.
Але як працює вся ця складна система, особливо якщо врахувати, що її первісна версія була створена ще 1410 року? Дізнатися саме це вперше дозволяє відвідувачам нова цифрова модель, розповідає архітектор Їржі Машек, який спроєктував експозицію.
Вона дає можливість побачити не тільки фасад, а й весь механізм у всіх його деталях. Відвідувачі можуть дізнатися, що саме робить кожна частина механізму, і побачити всю систему в дії. Елементом виставки є й інтерактивний кіоск, на якому можна за допомогою дотикового дисплею, наприклад, прискорити час і побачити, як крутиться кожне зубчате коліщатко і що чим рухає, каже Машек про цифрову модель.
«Це цифровий близнюк, тож ми не обмежені лише нинішнім часом. Я можу, наприклад, змінити рік і прискорити час, щоб було ясніше видно, як працюють механізм і астролябія в прискореному часі, що інакшим чином було б важко уявити».
Згадана астролябія — стародавній астрономічний інструмент, що відігравав роль зоряної карти і фізичної моделі видимої небесної півсфери. Він давав можливість визначати координати і час. У Староміському годиннику конструкція астролябії використана для астрономічного циферблата.
Але це не єдина функція цифрової моделі, каже Машек.
«Цифрова модель також дає нам змогу побачити останній історичний стан годинника до великої реконструкції 1864 року. Відтоді «орлой» досі залишається приблизно в тому ж вигляді. Ми змогли відтворити це в першу чергу завдяки Петрові Скалі, «орлойникові», який має доступ до всіх наявних джерел та історичних зображень».
Робота «орлойника», доглядача астрономічного годинника, — мабуть, одна з найунікальніших у світі. Завдяки цим фахівцям годинник продовжує працювати.
Оцифрування тривало близько двох років і коштувало майже 6,5 мільйонів крон. Частину робіт доводилося здійснювати вночі, коли можна було зупинити і розібрати «орлой».
Щоб зафіксувати всі деталі кожного елемента, фахівці використали технологію, відому як фотограмметрія, розповідає Їржі Кубішта з Чеської освітньої й наукової мережі CESNET, який брав участь у процесі оцифрування.
«Цим методом ми фотографували кожного апостола понад 200—250 разів із різних кутів зору — знизу, згори й із усіх боків. Потім за допомогою фотограмметрії ці зображення були зібрані в дуже детальну тривимірну модель».
Тепер ця модель усього астрономічного годинника не тільки стала постійною експозицією в Лицарському залі Староміської ратуші, а й допоможе подальшим історичним дослідженням, каже Яна Адамцова, заступниця голови празької міської туристичної організації Prague City Tourism.
«Технічне документування «орлою» не лише фіксує його нинішній стан і його вигляд у 1865 році, а й є освітнім і дослідницьким інструментом. Такого повного документування, як нині, ще ніколи не було раніше в історії «орлою».
Іще одна мета оцифрування — ретельно вивчити історичний механізм також і для можливих майбутніх ремонтів.
Відвідувачі Староміської ратуші, яка сама походить із 1364 року, можуть побачити нову експозицію, маючи або квиток на вежу, або квиток до інтер’єру будівлі.
А ще її можна побачити безплатно будь-де, навіть не встаючи зі зручного дивану. Для цього призначений спеціальний онлайн-застосунок, у якому можна вивчати окремі частини годинника, ще й із коментарями.
