Голос Чехії, що облетів світ: зазирніть на кухню Radio Prague International
Станція Radio Prague International вже дев’яносто років є неповторним голосом Чехії у світі. У попередніх частинах ми детально розглянули її багату, часто драматичну історію, яка відображала буремні події двадцятого століття. Але про що і як говорять у міжнародному ефірі сьогодні? Хто власне готує щоденні радіопрограми і на які виклики вони наражаються в добу сучасних технологій і геополітичних потрясінь? Ми вирушили просто в епіцентр подій, щоб вловити автентичну атмосферу ранкової наради, розпитати керівників редакцій і з’ясувати, для кого ці новини часто є єдиним надійним джерелом інформації. Приготуйтеся до захопливої екскурсії туди, де сімома різними мовами формується медійний образ Чехії.
Ранкова нарада: сім мов за одним столом
Дев’ята година ранку, на четвертому поверсі будівлі Чеського радіо розпочинається нарада. За столом сидять представники всіх мовних редакцій — чеської, німецької, французької, англійської, іспанської, російської та української. Слово одразу бере головна редакторка станції Клара Стейскалова і розпочинає робочий день із чітким планом. За мить у повітрі вже лунають теми: від чеських медалістів на Олімпіаді й відреставрованої версії кінофільму 1971 року „Panelstory“ режисерки Віри Хитілової до інтерв’ю з мексиканською стендап-комікесою, яка виступає у Празі.
Кожна з редакцій має своїх відданих слухачів, для яких радіо часто є єдиним солідним джерелом перевіреної інформації з Чехії. «Потім, коли стається щось таке, як-от був період ковіду, чи коли трапляються повені, щось актуальне, то у нас значно зростає відвідуваність сторінок… якщо йдеться, наприклад, про ту ж німецьку, іспанську чи французьку, то тут ми, безумовно, є дуже унікальним джерелом інформації про Чеську Республіку», — пояснює головна редакторка Клара Стейскалова.
Завдання редакторів полягає не в поверхневому ковзанні по фактах, а в глибшому донесенні контексту до сусідів і більш віддалених народів. «Ми багато інформуємо про чесько-німецькі, чесько-австрійські відносини, що мені також подобається, тому що немає жодного іншого медіа, яке б транслювало регулярно чи взагалі щодня з Чехії до Німеччини, до Австрії», — тішиться редактор Фердінанд Гаузер і відразу наводить більш легкий приклад своєї роботи: «Зараз я працюю над матеріалом, який буде про перевірку сирен, а це такий чеський феномен… Такого в Німеччині в таких масштабах щомісяця по всій країні не відбувається».
Про складність пояснення чеських реалій говорить і Анна Кубішта, за словами якої, закордонне мовлення не може вдаватися в такі деталі, як випуски новин внутрішніх чеських ЗМІ. «Ми намагаємося, власне, пояснити цю ситуацію, підсумувати, зробити якийсь синтез, ми повинні їм це якось пояснити», — зазначає вона з огляду на специфіку міжнародної аудиторії.
Від ностальгії за короткими хвилями до цензури
Вже неймовірні дев’яносто років радіо є невидимою сполучною ланкою, що сягає найвіддаленіших куточків. Якщо в Європі першість належить інтернету, іспанська залишається однією з останніх мов, сигнал якої досі мандрує до Латинської Америки на традиційних коротких хвилях. Його приймає і ретранслює далі станція в Маямі.
«Люди через короткі хвилі завдяки цьому слухають нас ще й в Аргентині… Ось недавно я спілкувався з двома людьми, які є онуками чи правнуками якогось чеха, що емігрував туди 100 або 80 років тому, і вони шукають тут інших родичів або просто хочуть розповісти свою історію», — розповідає керівник іспанської редакції Даніель Ордоньєс зворушливі долі латиноамериканських діаспорян.
Зовсім з іншими викликами стикається російська секція. Вона виникла у 2000 році, коли багато хто вірив у сучаснішу й відкритішу політику. Але сьогодні вона працює в умовах суворої інформаційної блокади, а російська влада вважає «Радіо Прага» ворогом. «У Росії ми офіційно заблоковані… Думаю, ми справді боремося за це, тому що працюємо трохи в інших умовах, бо ми заблоковані і просто намагаємося туди пробитися, і нам це вдається, хоч і в менших масштабах, але постійно», — підкреслює редакторка Ольга Васінкевич невпинні спроби донести об’єктивні новини через дзеркальні сайти чи мережу Telegram.
Піонери інтернету і подкастів
Радіомовлення тривалий час задавало темп і у сфері технологічних інновацій. Radio Prague International стало першою медіакомпанією в Чехії, яка створила власний вебсайт ще у 1994 році, тобто в часи, коли громадськість практично не знала поняття «інтернет».
«Коли я вперше почув про інтернет, …одразу зрозумів, що це неймовірно щасливий момент… Саме тоді я працював над тим, що скорочував наш бюджет, близько 50% якого йшло на короткохвильові передавачі», — згадує тодішній директор Душан Палка про революційне відкриття дешевшої альтернативи. Спочатку новини надходили до підписників із дискет виключно у текстовому форматі електронною поштою. Кумедним парадоксом стало те, що серед перших вдячних читачів виявилося американське ЦРУ, якому цей цифровий текст суттєво зекономив роботу з розшифровуванням записів.
Наступна величезна віха настала за кілька років. Радіо стало піонером абсолютно невідомого на той час формату. «Подкасти — я знаю, що ми почали їх робити у 1998—99 роках… Тоді це було завантаження цих подкастів, тобто звукових файлів, за допомогою RSS-каналів», — пригадує колишній директор Мирослав Крупічка те, як редакція випередила час.
Зміна способу передачі інформації означала й зміну поколінь слухачів. «Ми одну аудиторію потроху, потроху втрачали, а іншу аудиторію ми собі створювали», — додає Крупічка. Результатом такої передбачливої відкритості є нинішні астрономічні 8 мільйонів відвідувань на рік.
Проте станція жила не лише щоденними новинами — вона не боялася братися й за складніші мистецькі жанри. «Випадково я дізнався, що ця п’єса існує і що вона ніколи не була перекладена англійською, принаймні, я так думаю… І я сказав собі: це радіоп’єса, двадцятихвилинна, яка ідеально підходить для мовлення «Радіо Прага», — пояснює Дейвід Вон передісторію створення унікальної міжнародної радіоадаптації театральної п’єси Вацлава Гавела «Ангел-охоронець».
QSL-картки як мистецька та колекціонерська пристрасть
Але станція тримається не лише на редакторах і сучасних технологіях. Її невід’ємною душею залишаються слухачі, які підтримують зі своїми улюбленими голосами інтенсивний контакт, часом на все життя. «Я родом із Беніну і слухаю «Радіо Прага» з 2006 року. Тоді ж я відразу почав надсилати до Праги рапорти про прослуховування. А у відповідь отримував QSL-картки», — ділиться враженнями слухач Романо Баю із Західної Африки.
Рапорти про прийом сигналу та відповідні QSL-картки, які спочатку слугували необхідним технологічним підтвердженням якості прийому на коротких хвилях, хоча й втратили свою первинну функцію, проте стали ще більшим колекційним феноменом. Ексклюзивний вигляд цих карток створюють сучасні митці, як-от художниця Крістина Маркова. «Я сприймаю це як велику радість і як честь, що можу за допомогою цього візуального вираження репрезентувати наше громадське медіа за кордоном», — високо оцінює свою творчість Маркова.
Щороку виходить новий тематичний набір, який незмінно викликає захват серед відданих слухачів на іншому кінці світу. Про це не з чуток знає пан Хорхе Бустос Аларкон із Чилі, який за десятки років вірного налаштування на чеське мовлення зібрав фантастичні 466 екземплярів. «Отримати QSL-картку завжди було здійсненням мрії. Моя найулюбленіша картка — та, яку я отримав 5 червня 1995 року», — підсумовує гордий південноамериканський колекціонер дивовижну історію зв’язку через континенти. І саме цю сильну традицію станція незабаром продовжить підготовкою ювілейного видання для грандіозних святкувань у 2026 році.
Також на цю тему
-
Говорить Прага до всього світу! Radio Prague International — 90 років в ефірі
Від коротких хвиль до подкастів. Від шифровань для емігрантів до глобальної аудиторії в інтернеті. Дев’яносто років міжнародного мовлення — це історія невпинних перетворень
