Хомутовський зоопарк: порятунок видів під загрозою, «Євросафарі» і… медузи
Зоопарк у Хомутові — один із наймолодших у Чехії, зате найбільший. І це не тільки класичний зоопарк, а й зона сафарі, великий лісопарк із озером, сільськогосподарська ферма, музей під відкритим небом, що показує традиційне для північного заходу Чехії село… А ще — унікальний для Чехії «медузарій».
Офіційно він відкрився 1975 року. Але, як і в багатьох інших зоопарках, його історія почалася значно раніше — близько 1932 року, коли завдяки місцевому ентузіастові Вальтеру Маркелові почав створюватися великий лісопарк. Він же запропонував ідею скансена підкрушногірського села (який пізніше таки створили) чи природної резервації біля сусіднього озера.
І врешті в травні 1975 року був відкритий, як він тоді називався, Лісопарк Хомутов. Це дійсно був міський лісопарк, тварин у ньому тримали небагато й тих, яких легше утримувати, ніякої огорожі не було, і вхід до лісопарку був вільний. Статусу зоопарку він не мав — такий собі зоокуточок, розповідає керівник зоологічного відділення зоопарку Мірослав Бртницький. На справжній зоопарк він перетворювався поступово.
«Із роками тварин ставало все більше, і 1996 року керівництво обгородило територію і стало брати плату за вхід. Лише тоді він набув статусу зоопарку, як ми знаємо його нині. Цього року ми святкуємо 50-у річницю заснування Хомутовського зоопарку».
Нині на його більш ніж 120 гектарах є понад тисячу тварин понад 160 видів, із яких близько півтора десятка тих, що перебувають під загрозою.
«Зоопарк Хомутов орієнтується на тварин із так званої Палеоарктичної області — це вся Європа, Близький Схід, північна частина Азії і північ Африки — по суті, аж по Сахару».
Серед загрожуваних тварин, які є в цьому зоопарку, Бртницький звертає увагу на бухарських оленів — у Хомутові ведуть їхню племінну книгу, і це єдиний зоопарк у Чехії, який має цей підвид оленя, що походить із регіону Бухари в сучасному Узбекистані. Зоопарк вирощує цих оленів за європейською програмою збереження цих тварин.
«На перший погляд вони як звичайні олені, але я завжди кажу, що вони незвичайні вже тим, що їх дуже мало. Ці олені походять із Центральної Азії, з області басейнів Амудар’ї і Сирдар’ї. Там було досить багато рослинності і болотистих місцевостей, у яких ці олені й жили. Але через втручання людини, коли створювали водовідвідні канали, ця область значно зневоднилася. Їхня кількість значно знижувалася ще й через полювання. Але центральноазійським країнам вдалося піти на співпрацю — вони створили там кілька резервацій, і в цьому природному ареалі кількості оленів стали зростати. На жаль, цього не можна сказати про європейські зоопарки — в них кількість бухарських оленів знижується».
Програми повернення бухарських оленів у природу наразі немає, тож головне завдання європейських зоопарків — зберегти їхню популяцію в себе.
«Зараз вони є тільки в десяти зоопарках Європи. У Хомутові ми маємо найбільше стадо в Європі — їх у нас близько сорока. Ми розплоджуємо їх і посилаємо до інших зоопарків, що беруть участь у проєкті, — в Німеччині, Нідерландах, країнах Балтії тощо».
Зоопарк постійно розширюється, але головна увага в ньому приділяється програмам захисту видів під загрозою, каже керівник зоологічного відділення.
«Зараз ми зосереджуємося в першу чергу на зубрі, який у минулому майже вимер. Вони в нас є у двох місцях: у головній частині зоопарку і в зоні «Євросафарі». Ми тісно співпрацюємо з іншими чеськими і словацькими зоопарками, які тримають зубрів, і з організацією „Česká krajina“, яка, серед іншого, відповідає за стадо зубрів у резервації Міловіце. Лише цього року ми передали до цієї резервації молоду самицю, а ще одна стала частиною групи з шести тварин, яких направили до резервації в Іспанії. Таким чином ми намагаємося робити свій внесок у програми, зосереджені на цьому конкретному виді».
Несподіванкою, яку зазвичай не розраховуєш побачити в зоопарку, став «медузарій» — павільйон медуз. Це не ті істоти, на яких спеціалізується Хомутовський зоопарк, — але все вирішила випадковість, розповідає Бртницький.
«Причина того, як це з’явилося, була суто прагматична: ми мали приміщення — невелике, без виходу до природи, без денного світла — і не знали, що з ним зробити. А тоді згадали, як бачили павільйон медуз у зоопарку в Берліні й подумали собі: а може, й у нас можна таке зробити? От тільки для нас це була цілком недосліджена територія. В Чехії жоден зоопарк не має якоїсь більшої експозиції з медузами — більш ніж два акваріуми, — тож нам довелося починати з самого початку. Ми зв’язалися з чеським фахівцем, який вирощує медуз, і в січні 2023 року ми відкрили невелику експозицію з вісьмома акваріумами. Зараз ми маємо сім видів медуз. І, думаю, можу сказати, що ми впоралися, і ми були приємно вражені відгуками й зацікавленістю відвідувачів. А нам довелося вчитися «на ходу», багато чого робилося методом проб і помилок, і мушу визнати, що перші тижні ми вранці йшли сюди з тривогою: чи буде нам іще що показувати?»
І це ще не все: адже живуть медузи від дев’яти місяців до півтора року, тож їх доводиться постійно замінювати.
Принадою для відвідувачів є й тюлені. Це тев’як, або довгомордий чи сірий тюлень — їх у Хомутові тримають від 1992 року, розповідає представник зоопарку.
«Минулого року нам довелося приспати нашого самця — він був найстарішим самцем у європейській програмі розплоду і мав уже вельми поважний вік — 41 рік. Зараз ми маємо лише двох самиць, і вони дуже активні — одна з них особливо: вона навчилася ловити птахів, просто для задоволення. Вже не раз ставалося, що необережна птаха сідала в загоні — і була відразу ж спіймана. Так що хоча в нас тільки дві самиці, їх точно варто побачити».
Фізичні здатності деяких тварин справді вражають, каже Бртницький.
«Наприклад, росомахи, залізши на дерево, злізають зазвичай як ведмеді — задом, головою догори. Але іноді вони просто злітають вниз із дерева головою вперед, як якісь бійці спецзагону, що ковзають униз по канатах».
Також привертає увагу далекий родич росомахи з родини куницевих — харза, або жовтогорла куниця. Це теж дуже цікаві й рухливі тварини, розповідає фахівець.
«Минулого року в них народилося маля, і ми з цього дуже раді — це минулого року сталося лише в двох європейських зоопарках. Вона так трохи шкідниця, це самичка, — вона все випробовує, досліджує, і успішно знищує зелень у вольєрі, так що вона нас дивує з цього огляду. Але, звичайно, чудово, що тваринам добре ведеться».
Хомутовський зоопарк завдяки своєму розмірові поділяється на три тематичні зони: класичний зоопарк, зону «Євросафарі» і сільце Стара-Вес (Старе село), а власне, музей під відкритим небом.
До зони «Євросафарі», де вільно гуляють копитні тварини — зубри, коні Пржевальського, муфлони, різні види оленів, — можна дістатися тільки автопотягом «Сафарі-експрес», попереджає Бртницький. Його особливо люблять діти.
«Це джип, до якого причеплені ще два вагончики, до яких сідають відвідувачі. Вони проїдуть класичну частину ареалу, а потім поїдуть до «Євросафарі».
Але коли сафарі — вже досить звична річ для багатьох зоопарків, Хомутовський має й незвичну експозицію: сільську ферму.
«Є досить багато людей, які не бачили зблизька вівцю чи козу. Це не головна принада зоопарку, але показати відвідувачам і якихсь домашніх тварин, звісно, не зашкодить. Ми маємо кілька порід овець і кіз. А в ареалі сафарі є й домашні буйволи і шотландські гірські корови породи «гайленд». Ми маємо навіть домашніх курей, качок, гусей, кролів тощо».
Для міських дітей, які, можливо, взагалі ніколи не бачили вівцю чи козу, крім ферми, є й дитячий контактний зоопарк. Серед інших розваг — дитячий потяг, ігрові майданчики й інші інтерактивні можливості, а по всій території розставлені освітні інсталяції.
Також на цю тему
-
Види під загрозою знаходять захист: історії з чеських зоопарків
У літньому відеосеріалі зазирнімо до найбільших чеських зоопарків, погляньмо на закулісну працю зоологів, з’ясуймо, як зоопарки беруть участь у порятунку рідкісних тварин
