Ліберець пригадує чверть століття від відкриття єдиної повоєнної синагоги в Чехії
Саме 25 років тому, 9 листопада 2000-го, в Ліберці відкрився новий розділ єврейської історії — і водночас архітектури. В серці міста була урочисто відкрита синагога — єдина новозбудована в Чехії від кінця Другої світової війни. Сучасний дім молитви, приєднаний до приміщення Крайової наукової бібліотеки, виник на місці, де колись стояла одна з найбільших синагог Центральної Європи.
Сучасна будівля бібліотеки, частиною якої є і синагога, має прикметну назву — Будівля примирення. Вона виникла завдяки співпраці чеських і німецьких інституцій, включно з Чесько-німецьким фондом майбутнього і урядом Німеччини.
Архітектурний проєкт походить зі студії Радіма Коусала, ліберецького архітектора, який надав будові виразну форму з комбінації скла, металу і відкритого простору. Проєкт вартістю понад пів мільярда крон отримав 2001 року премію «Будівля року».
Повернення по багатьох роках
Нова синагога стоїть на місці, де до 1938 року стояла неоренесансна будівля з 39-метровою вежею — домінанта переважно німецького тоді за населенням міста, яке й відоме було за німецькою назвою Райхенберґ. Та синагога була збудована в 1880-і роки.
У ніч із 9 на 10 листопада 1938 року, під час так званої «Кришталевої ночі», її спалили нацисти. В перебігу погрому, який охопив не тільки саму Німеччину, а й анексовані нею території, зокрема чеські Судети, були знищені десятки синагог, включно з ліберецькою.
Після війни з 1400 мешканців міста-євреїв, які жили там до тих подій, повернулося тільки 37 тих, хто пережив концентраційні табори й табори смерті.
Мала громада, велике значення
Сьогодні ліберецька єврейська громада налічує близько 60 членів. Хоча в місті живе значно більше людей єврейського походження, багато їх не сповідують юдейської віри — наслідки Голокосту відчутні й донині.
У синагозі відбуваються не лише регулярні, принаймні раз на тиждень, служби, а й святкування єврейських свят. Це місце зустрічі, духовного оновлення і піклування, зокрема про найстарших членів громади, які пережили війну.