Місто на злитті Лабе і Влтави. Мелнік святкує 750 років
Офіційного документа про заснування міста не існує. Тож святкують першу історичну згадку про Мелнік як місто. Така згадка міститься в грамоті короля Чехії Пржемисла Отакара II, датованій 25 листопада 1274 року.
Мелнік, розташований у центральній Чехії, приблизно за 40 кілометрів на північ від Праги, відомий своєю багатою історією, архітектурними пам’ятками і разючими виглядами на злиття двох найвизначніших річок Чехії — Лабе (Ельби) і Влтави.
Домінантою Мелніку є історичний замок, що й нині є у власності шляхетського роду Лобковиців. Саме з нього відкривається той вигляд на злиття річок і сусідні виноградники. Інтер’єри замку приваблюють мистецькими колекціями Лобковиців, у яких є й картини чеських майстрів бароко, таких, як Карел Шкрета чи Петр Брандл.
Іще одна домінанта — переважно готичний храм Святих Петра і Павла. Здалеку здається, що він має одну вежу. Насправді їх дві: друга менша і походить іще з романських часів. Вища вежа має завершення вже в стилі ренесансу, а на верхівці має барокову баню-цибулину.
Нинішній вигляд храму — результат пуристичної реставрації початку 20-го століття, яку здійснив архітектор Каміл Гілберт, а потім відбудови після удару авіабомби під час Другої світової війни.
У храмі варто відвідати підземну крипту, в якій влаштований осуарій. Там зберігаються кістки понад 10 тисяч людей, і цей осуарій — один із найбільших у Чехії. Кістки складені у формі простих орнаментів.
Осуарій використовували в часи, коли місцевому цвинтареві бракувало місця, щоб прийняти великі кількості тіл — у першу чергу в часи епідемій. Тоді старі могили звільняли від останків померлих раніше і їхні кістки акуратно складали саме в осуарії.
Околиці Мелніку ідеальні для пішого й велосипедного туризму. Там мальовничі краєвиди і прегарні виноградники, де можна скуштувати чудові місцеві вина.
Регіональний музей Мелніку підготував до річниці виставку «Мелнік у часі — 750 років міста». На ній відвідувачам пропонують експонати, що ілюструють історію міста від його середньовічних початків через подальший розвиток, зокрема в 19-му столітті, і до сучасності, коли територія міста вийшла далеко поза колишнє кільце кам’яних стін.
Серед найважливіших експонатів — факсиміле грамоти Пржемисла Отакара II, міська печатка 14-го століття чи скарб срібних монет часів Людовика Ягеллонського (початку 16-го сторіччя). Є в експозиції і предмети, виставлені вперше: уламок бомби з бомбардування в травні 1945 року чи книгу відвідувань лобковицького замкового винарства 1930-х років.