Молився за Україну і не поспішав засудити Росію. Помер папа Римський Франциск
Католики в Чехії й деінде сумують. Та чимало українців пригадує небіжчикові папі те, що він не раз ставив агресора-Росію на одну шальку терезів із жертвою-Україною.
Реквієм за папою Франциском, який помер уранці в понеділок, відслужать у празькому соборі Святого Віта в п’ятницю ввечері. Франциск, власним іменем Хорхе Маріо Берґольйо родом із Аргентини, був на чолі католиків усього світу — в тому числі й українських греко-католиків — дванадцять років. Йому було 88 років, і стільки ж разів пробили по ньому дзвони ватиканської базиліки Святого Петра.
Але поховають його, на власне прохання, не у Ватикані, в підземеллях базиліки, як більшість пап. Він знайде свій спочинок у базиліці Санта-Марія-Маджоре, одному з найдавніших і найвизначніших римських храмів.
А потім відбудеться конклав — зібрання кардиналів, найвищих представників Католицької церкви, який обере нового папу. Єдиний нині кардинал-чех, Домінік Дука, в ньому участі не візьме за віком: голосувати за нового папу можуть тільки кардинали, молодші від 80 років.
Зате в голосуванні візьме участь інший кардинал, який народився в Чехії, у Брні: це канадський кардинал Майкл Черні.
Серед кардиналів є ще один, хто народився в Чехії — це Крістоф Шенборн, донедавна архієпископ Віденський. Але йому нині вже теж понад 80.
Серед інших, візьме участь у виборах наступного папи і єдиний кардинал-українець Микола Бичок.
Знайомий із українцями з дитинства
Папа Франциск іще з дитинства знайомий із українцями, їхніми звичаями і, зокрема, зі східним церковним обрядом, яким послуговуються українські греко-католики. Адже духовним наставником 12-річного Хорхе Маріо Берґольйо став український греко-католицький священник, отець Степан Чміль, якому той прислуговував при богослужбах для українських емігрантів у Буенос-Айресі.
Папа Франциск не раз згадував про цей епізод у своєму житті. А перед своїм обранням на чоло Католицької церкви він протягом 15 років був ординарієм (церковним керівником) католиків східних обрядів в Аргентині, найчисленнішими з яких були саме греко-католики-українці.
Та таке знайомство з українською тематикою не завадило вже папі Франциску, молячись за Україну і прохаючи Бога про мир для неї, виступати і з позицій, що їх критично сприймали українці. Зокрема, він не раз намагався примирити агресора-Росію із жертвою-Україною.
Прирівнювання агресора до жертви
Ще навесні 2022 року, невдовзі після початку повномасштабної агресії Росії проти України, папа здійснив спеціальний обряд посвячення Непорочному серцю Діви Марії і України, і Росії. І вже невдовзі організував спільну участь українки і росіянки під час великодньої процесії Хресної дороги в Римі на Страсну п’ятницю — жінки разом тримали хрест, що, вочевидь, мало символізувати примирення обох країн і народів у час, коли Росія розвивала свій напад на Україну. Коли про такий план було оголошено наперед, це викликало хвилю обурення в Україні, тож із церемонії все ж виключили плановану спільну молитву українки і росіянки.
1 травня 2022 року папа, розповідаючи про свої страждання, коли він думає про страждання населення України, закликав до «діалогу і миру». «Разом із багатьма стривоженими людьми запитую, чи дійсно відбуваються пошуки миру, чи дійсно існує воля запобігати безперервній військовій і вербальній ескалації, чи робиться все можливе для того, щоб замовкла зброя. Прошу вас, не підаваймося логіці насильства, спотвореній спіралі озброєнь. Нехай буде обрана дорога діалогу й миру!» — сказав Франциск. Як і в більшості інших своїх згадок про напад Росії на Україну, він, за рідкісними винятками, уникав прямо назвати, хто в цій війні агресор.
«Російський народ великий і не жорстокий, то все якісь найманці»
Того ж року Франциск публічно повторив наратив Кремля в інтерв’ю італійській газеті Corriere della sera: мовляв, союз НАТО «гавкав біля воріт Росії», і це вимусило Путіна почати повномасштабне вторгнення до України. В тому ж інтерв’ю він поставив під сумнів справедливість військової допомоги Україні з боку її союзників. І, відповідаючи на згадку про запрошення йому відвідати Україну, заявив, що не готовий до цього, бо спершу має відвідати Москву і зустрітися з російським керівником Володимиром Путіним.
Восени 2022 року папа заявляв, що має «велику прихильність до російського народу і велику прихильність до українського народу». І жорстокості, які чинить Росія в Україні, за його тодішніми словами, — це «не (жорстокості) російського народу, мабуть, бо ж російський народ — великий народ». «Це (жорстокості) найманців, солдатів, які йдуть на війну як на пригоду, найманців. Я маю за краще вважати саме так, бо я глибоко поважаю російський народ за його російський гуманізм»,— сказав Франциск у розмові з журналістами, про яку повідомило Ватиканське агентство новин.
А восени 2023 року під час відеоспілкування з російською католицькою молоддю папа закликав її не забувати про російську спадщину. «Ви — нащадки великої Росії: великої Росії святих, правителів, великої Росії Петра I, Катерини II, тієї імперії — великої, освіченої, з великою культурою і великою людяністю. Ніколи не відмовляйтеся від цієї спадщини. Ви — нащадки великої матінки-Росії, крокуйте з цим уперед. І дякую вам — дякую за ваш спосіб буття, за ваш спосіб буття росіянами», — сказав Франциск.
Ватиканові довелося тоді виправдовуватися, коли в Києві після тих слів назвали папу інструментом російської пропаганди: мовляв, Франциск, вихваляючи російську імперію, хвалив її не за імперіалізм і не за правителів, імена яких він назвав для вказівки на історичний період, а за велику культуру й духовність.
«Підняти білий прапор»
Навесні 2024-го, говорячи про перспективу переговорів між Україною і Росією, він заявляв в інтерв’ю швейцарському громадському мовцеві RSI: «Сильніший той, хто дивиться на ситуацію, думає про людей і має сміливість підняти білий прапор і піти на переговори… Слово «переговори» — сміливе слово. Коли ви бачите, що ви зазнаєте поразки, що події розвиваються недобре, ви повинні мати сміливість піти на переговори. Це соромно, але скільки ще смертей треба, щоб це закінчилося? …Не соромтеся йти на переговори, поки не стало ще гірше». Очевидно ж, під тим, хто «зазнає поразки» і має підняти білий прапор капітуляції, Франциск мав на увазі не Росію.
Ця заява викликала різку реакцію в Києві. Президент Володимир Зеленський, дякуючи українським військовим капеланам, непрямо згадав про заяву папи словами, що справжня церква — та, що з людьми, «а не за дві з половиною тисячі кілометрів — десь там займатись віртуальним посередництвом між тим, хто хоче жити, і тим, хто хоче тебе знищити».
А тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, згадавши слова папи, наголосив: «Найсильніший той, хто у битві добра зі злом стає на бік добра, а не намагається зрівняти їх, назвавши це «переговорами». Що стосується білого прапора, то з історії першої половини ХХ століття нам відома ця стратегія Ватикану. Закликаю не повторювати історичних помилок і послідовно підтримувати Україну та її народ у справедливій боротьбі за власне життя. Наш прапор — синьо-жовтий. Під ним ми живемо, помираємо та перемагаємо. Ми не підніматимемо інших прапорів».
Тоді врешті державному секретареві Ватикану, другій особі після папи, кардиналові П’єтро Паролінові (він нині вважається ймовірним найперспективнішим кандидатом на папську посаду) довелося пом’якшувати ситуацію словами, що саме Росія має припинити вогонь. Тоді з його вуст пролунала рідкісне з боку Ватикану визнання, що Росія є агресором і що її війна проти України «несправедлива».
«Українці мають простити братам-росіянам»
Але вже в грудні 2024 року Франциск, сказавши, що молиться за «давно очікуваний мир для українського народу і для російського народу», назвав обидва народи «братами, кузенами» й закликав, щоб вони «дійшли порозуміння».
А на початку лютого 2025-го, спілкуючись відеозв’язком із українською молоддю, папа закликав її до прощення, незважаючи на виклики, що постають унаслідок війни. «Одна з найважчих речей — це прощати, і це дорого коштує кожному, в тому числі й мені… Прощення — це дуже складно. Ми завжди стараємося воювати і відповідати на удар ударом… Мистецтво прощення не є легким, ми повинні рухатися далі. Ми повинні прощати один одному. Завжди», — заявив він українцям, які потерпають від розв’язаної Росією війни.
Напередодні смерті, 20 квітня 2025 року, символічно виступаючи перед вірянами з нагоди Великодня, вже немічний папа Франциск у зверненні, яке від його імені зачитав один із помічників, закликав: «Нехай воскреслий Христос дарує Україні, спустошеній війною, свій великодній дар миру і заохочує всі залучені сторони продовжувати зусилля, спрямовані на досягнення справедливого і міцного миру».
