«На саміті НАТО є лише один стілець». Голова МЗС не хоче бачити президента на саміті
Але заперечення участі президента Петра Павела в майбутньому саміті НАТО — це не помста уряду голові держави, каже міністр закордонних справ Петр Мацінка („Motoristé sobě“). За його словами, «логічно», що головою делегації має бути прем’єр-міністр.
«Ідеться про те, що в нашій країні дехто має переважний вплив на політику, на її втілення — і це не президент», — заявив Мацінка в неділю в ефірі Чеського телебачення. За його словами, склад делегації Чехії на саміті Північноатлантичного союзу, що відбудеться 7—8 липня в турецькій Анкарі, вирішує уряд.
Президент у Чехії не має впливу на формування політики, сказав голова МЗС. «На цьому засіданні є тільки один стілець… Так що я наполягаю, що цілком логічно, що керівником цієї делегації мусить бути керівник уряду», — вважає він.
При цьому Мацінка припустив, що президент теж міг би представляти Чехію, «якщо про це домовляться».
Остання наразі така спроба домовитися відбулася в п’ятницю: Петр Павел і Андрей Бабіш зустрічалися особисто щодо складу чеської делегації на саміті НАТО — і не дійшли згоди. Бабіш, як і інші члени його уряду, заявляє, що президента не має бути в складі делегації; Павел наполягає, що він має бути на саміті НАТО.
Павел уже давав знати, що, якщо йому не знайдеться місця в урядовому літаку для офіційної делегації, він знайде можливість самому дістатися до Анкари. Крім того, президент не виключає, що може звернутися до Конституційного суду Чехії з так званою скаргою щодо компетенції, — але залишає це вже як останній можливий крок.
При цьому Павел фактично пропонує урядові компроміс: в Анкарі він узяв би участь у неформальній вечері голів держав і загальнополітичних дебатах, а Бабіш брав би участь в офіційній частині саміту, на якій він захищав би недостатній оборонний бюджет Чехії.
Тим часом віцепрем’єр і міністр промисловості й торгівлі Карел Гавлічек (ANO) в тих же недільних теледебатах теж продовжив лінію уряду, висловивши незгоду з присутністю президента на саміті: «Тому що зовнішню політику вирішує уряд, але аж ніяк не президент. Тому що те, хто поїде на той саміт, вирішує теж уряд».
А якби суперечку дійсно мусив вирішувати Конституційний суд, Гавлічек вважав би це за однозначний провал, за програш усіх сторін, що б не вирішив суд за скаргою про компетенцію. І тут же додав: «Тому я стверджую, що той, хто її подав би, — той би зазнав провалу». Але він додав, що рішення Конституційного суду треба буде виконати.
Мацінка ж спершу не зміг однозначно відповісти на запитання, чи виконав би він рішення Конституційного суду. І аж пізніше таки погодився, що як громадянин він, звичайно ж, поважає Конституційний суд і його рішення.
Для Мацінки президент — «лідер опозиції»
Бабіш та інші члени його уряду вже давно виступають проти участі Павела в саміті НАТО, наполягаючи на тому, що в Чехії саме уряд вирішує питання зовнішньої політики. Зі свого боку, Павел як голова держави є верховним головнокомандувачем Збройних сил Чехії і, відповідно до Конституції, представляє Чехію за кордоном. Тож він наголошує, що участь у саміті є його конституційним обов’язком.
Особливо гучно проти участі Павела виступає саме Мацінка, який має з президентом особисті порахунки з часу, коли голова держави категорично відмовився призначати на міністерську посаду почесного голову партії „Motoristé sobě“ Філіпа Турека через скандали навколо нього — зокрема, через його расистські, гомофобні чи й пронацистські дописи в соціальних мережах, нині вже видалені; Турек вибачився за деякі з них, назвавши їх «чорним гумором», авторство найгостріших він не визнає.
Мацінка навіть вдавався до шантажу й погроз президентові, домагаючись від нього призначення Турека. А після остаточної відмови Павела став називати його «лідером опозиції».
Опозиція критикує
Справжня ж опозиція різко критикує підхід урядової коаліції, говорячи саме про помсту уряду і особисто Мацінки за справу з Туреком. Наприклад, голова опозиційної партії ODS Мартін Купка нагадав, що з 20 самітів НАТО, на яких була присутня Чехія, в 19 брав участь саме президент, і лише в одному випадку голова держави пропустив саміт через хворобу, — хоча й прем’єр-міністри їздили на саміти НАТО теж.
«Президент Чехії — не суперник прем’єра і не лідер опозиції. Він верховний головнокомандувач Збройних сил і, відповідно до Конституції, представляє державу в міжнародних відносинах. Забороняти йому участь у важливому саміті НАТО є проявом дріб’язковості, яка шкодить іміджеві Чехії серед союзників у час, коли ми не можемо собі цього дозволити», — наголосив Купка.
За традицією, яка склалася в Чехії, делегації країни на заходах НАТО й ООН очолював у першу чергу президент, тоді як на заходах ЄС головою делегації був прем’єр-міністр.
