Незважаючи на зміни в наданні допомоги біженцям, їхнє становище й далі стабільне, каже Мінпраці Чехії
Але, мовиться в повідомленні міністерства, воно не недооцінює ситуацію і проводить регулярні зустрічі з представниками неурядових організацій, щоб запобігати можливим проблемам.
Як повідомило Міністерство праці і соціальних питань Чехії в твітері, остання наразі така зустріч відбулася 24 липня з участю міністра Маріана Юречки, а також урядової уповноваженої з прав людини Клари Шимачкової-Лауренчикової, яка є також національною координаторкою з питань адаптації й інтеграції біженців із України.
Подробиць цієї зустрічі міністерство не навело.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Від 1 липня система поселення біженців і нарахування їм гуманітарної допомоги значно змінилася з запровадженням законодавчого пакету, відомого як Lex Ukrajina V. Зокрема, значно обмежене право біженців жити в наданому їм безплатному для них житлі, яке оплачує держава. Тепер після збігання 150 днів від отримання статусу тимчасового захисту право на таке житло мають тільки так звані вразливі групи біженців, інші мусять своє житло оплачувати.
Крім того, біженці тепер обов’язково мусять укладати з власниками житла договори оренди, якщо хочуть претендувати на отримання гуманітарної допомоги, з якої і з власних заробітків чи заощаджень вони тепер і мають оплачувати оренду.
При цьому гуманітарна допомога тепер надається тільки тим біженцям, у яких загальні доходи й заощадження домогосподарства нижчі від рівня прожиткового мінімуму плюс визначеної суми підтримки на оплату оренди. Таким чином, велике число біженців втрачає право на цю допомогу значною мірою чи й повністю.
За даними Міністерства праці, напередодні запровадження змін, у червні, в безплатному наданому житлі було поселено близько 70 тисяч біженців — із них 30 тисяч не належать до категорії вразливих і тепер мають оплачувати своє проживання. Ще 31 500 людей жили в квартирах, наданих власниками безплатно чи тільки за оплату комунальних послуг — держава доплачувала власникам так званий солідарний внесок, що нині скасований, і тепер мешканці таких квартир мусять орендувати їх на загальних підставах.
Скільки біженців втратили від 1 липня оплачене державою житло чи житло в дотеперішніх «солідарних» квартирах, міністерство не повідомляло.
Становище змінюється поступово — погіршення може настати в серпні
Представниця Консорціуму неурядових організацій, які працюють із мігрантами в Чехії, Клара Боумова так змалювала агентству ČTK нинішню ситуацію з біженцями, які втратили житло через зміни: «Ми маємо інформацію з місць. Ми боялися гірших наслідків. Становище змінюється поступово. Ми чуємо про десятки людей, не про сотні».
За її словами, про тих, хто втрачає житло, потурбувалися завдяки крокам назустріч їм із боку декого з власників житлових об’єктів чи країв.
У деяких місцях, як-от у Плзені, виникають наметові містечка — але, за словами представників некомерційних організацій, до них потрапляють лише окремі люди.
«Нині триває перехідний період. Ми очікуємо, що погіршення настане в серпні. Кризовий термін посунувся», — сказала Катержина Досоуділова з організації «Людина в скруті» (Člověk v tísni).
Неурядові організації критикують зміни
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Гуманітарні організації, що допомагають мігрантам, критикують нинішній формат надання допомоги біженцям. Вони звертають увагу, що біженці в Чехії працюють за низькі зарплати, і навіть у разі отримання гуманітарної допомоги їм важко виживати і оплачувати житло. За словами експертів із некомерційного сектору, нинішні умови надання допомоги мотивують біженців до «чорного» нелегального працевлаштування, їм також може загрожувати експлуатація. А частина людей вимушена повертатися до України, в тому числі й у місця, наближені до лінії фронту, додала Боумова.
Крім того, гуманітарні організації вважають за недостатній перелік так званих вразливих осіб, які зберігають право на безплатне житло. До них, наприклад, не належать хронічно чи серйозно хворі, скажімо, на рак.
