Lex Ukrajina 5 і його вплив на українців — розповідає і радить представник неурядової організації
Майже місяць як набув чинності законодавчий пакет Lex Ukrajina 5, але багато питань для українців так і залишаються невирішеними — питання житла, роботи і, можливо, отримання «візи біженця» (тимчасового захисту) в іншій країні. Розібратися у цих питаннях нам допоможе Владислав Скібан із організації Ponton. Говорити будемо про проєкт Com.pass, про вплив закону Lex Ukrajina 5 на життя українських біженців у Чехії і про те, як не потрапити у пастку.
— Розкажіть про проєкт Com.pass — що це за проєкт?
— Це польова програма: я і мої колеги працюємо за межами нашого офісу, тобто ми ходимо до людей на місця їхнього проживання — в основному це гуртожитки. Це можуть бути супроводи до різних урядових інституцій, лікарень. Тобто, оскільки я працюю із людьми з України виключно, виконую роль перекладача, коли мова йде про такі різні супроводи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
— Ви стикнулися вже з людьми, котрих торкнувся закон Lex Ukrajina 5? Скажіть, як він позначився на українцях, що змінилося?
— Думаю, що варто почати з того, що багато кого це хвилювало, як взагалі буде виглядати ситуація із біженцями з України, як тільки почне діяти Lex Ukrajina 5. Із своєї практики, із своїх польових робіт, бо я регулярно відвідую міста, у яких проживають українські біженці й інші люди у гуртожитках, — люди це все знали вже по суті від половини травня, що прийде така зміна.
— Але налаштуватися на таке дуже складно.
Чехія, на жаль, є однією з найбільш несприятливих країн для людей, які вже приїхали сюди із «візою біженця»
— Не тільки налаштуватися. Були зроблені конкретні кроки, щоб потім не залишитися тут без грошей і без житла. Тобто не настав такий злам, якого всі боялися, по суті, але все це відбувалося поступово ще з весни. Тобто люди вже знали, що вони, скоріш за все, вже не будуть отримувати гуманітарну допомогу і безкоштовне житло, і поступово їхали. Я думаю, їхали або в Україну, або в інші країни Європейського союзу.
— Ви сказали, що багато українців повернулися, розуміючи, що вони залишаться без житла, без допомоги, поїхали до України, і це зрозуміло. Але ви також наголосили на тому, що багато українців поїхало до інших європейських країн. Наскільки мені відомо, не приймають українців, у котрих вже є віза тимчасового захисту однієї з країн Європейського союзу, в інших європейських країнах. Чи я помиляюся, щось змінилося?
Тут «візу біженця» отримати вже дуже важко, якщо вона в тебе є вже з іншої країни
— Тут досить складна, комплексна ситуація в цьому плані, бо Чехія, на жаль, є однією з найбільш несприятливих країн для людей, які вже приїхали сюди із «візою біженця».
— Що ви маєте на увазі?
Потрібно отримати офіційну відмову, тобто цей листочок, де вказано галочкою, що відмовлено у візі з такої й такої причини. Потім з цією відмовою подається скарга до суду
— Я маю на увазі те, що, якщо людина отримала «візу біженця» (тимчасовий захист — ред.) — наприклад, їхала через Румунію, я стикався з багатьма такими випадками: через Румунію, через Польщу їхали люди, і там вони отримали «візу біженця», навіть якщо вони про це не знали, їм просто поставили штамп і зробили з них біженців, незважаючи на те, що вони кінцевою метою своєї подорожі вважали Чехію. І от вони приїхали сюди, і чеський закон і, скажімо так, підхід чеської бюрократії до цього такий, що тут «візу біженця» отримати вже дуже важко, якщо вона в тебе є вже з іншої країни. Але у Словаччині, Польщі, Німеччині і більшості інших європейських країн цей підхід зовсім інший.
— Тобто можна поїхати?
В більшості європейських країн більш сприятлива атмосфера для отримання нової візи
— Так. Ми це пробували. Це вже випробувано і там. У Чехії це занадто складна процедура. Я можу скорочено розказати, як це виглядає. Приїжджає сюди людина з візою, припустімо, румунською, подає заявку в KACPU (Крайовий центр допомоги українцям) на візу — і їм потрібно отримати офіційну відмову, тобто цей листочок, де вказано галочкою, що відмовлено у візі з такої й такої причини. Потім з цією відмовою подається скарга до суду. Чеський суд, у нас вже є певні випадки, де нам це вдалося, тобто три-чотири людини в мого колеги-юриста, — чеський суд визнає, що це рішення KACPU було неправомірним, бо воно суперечить європейським законам, які діють і в Чехії. Людина із цим рішенням суду знову йде до KACPU і там вже, після розгляду знову цієї заявки, який може тривати ще місяць, отримає цю візу. Це все триває три-п’ять місяців.
— Тобто я розумію так, що люди, які не підготувалися до нового закону Lex Ukrajina 5 і до того моменту, що вони залишаться без допомоги, без житла, мають один з варіантів: якщо вони не можуть повернутися до України, в них вже немає домівки в Україні, вони можуть податися до іншої країни Європейського союзу?
Чеська влада намагалася мотивувати людей, у яких є можливість працювати більше, інтегруватися, зробити це. З іншого боку, негативний погляд полягає в тому, що однією із цілей було зробити так, аби більше людей звідси поїхало
— Це так! В більшості європейських країн більш сприятлива атмосфера для отримання нової візи.
— Після того, як набув чинності цей закон, що змінилося? Які основні проблеми, з якими стикаються українці, навіть ті українці, які підготувалися до того, що цей закон набуде чинності?
— Наприклад, проблема полягає в тому, що зі створенням цієї категорії вразливих осіб право на допомогу має мати п’ятирічної дитини, але мати шестирічної вже не має. Це вийшла палиця з двома кінцями: ніхто нікому особливо не допоміг, і дивитися на цю ситуацію можна з двох сторін. Із позитивної, коли чеська влада намагалася мотивувати людей, у яких є можливість працювати більше, інтегруватися, зробити це. З іншого боку, негативний погляд полягає в тому, що однією із цілей було зробити так, аби більше людей звідси поїхало. На жаль.
— А якщо говорити про житло, що зараз відбувається у цьому питанні? Чи якимось чином домовляються люди, які надають квартири українцям, з українцями з приводу, можливо, безоплатного використання цих квартир?
Люди, які сюди приїхали, не орієнтуються у суспільстві, не знають мови, не знають законів достатньо добре і є дуже вразливими для тих людей, які намагаються на них нажитися
— З таким я, на жаль, не стикався. Ця проблема почала вирішуватися упродовж минулого місяця, по суті.
— Яким чином?
— Таким чином, що власники квартир старалися наперед попередити про те, що якщо у них не буде можливості платити, то їм потрібно шукати собі нове житло і переїжджати. Вони і самі знали про це, по суті. Мене хвилює набагато більше середовище неприватних квартир, цих гуртожитків, про які ми постійно говоримо.
— Там, де мешкає по кілька людей у кімнаті?
— Так. Зазвичай, це кілька людей у кімнаті, про
Цьому набагато легше запобігти, ніж потім це вирішувати якимось чином, через суд чи через поліцію
сто масове житло, скажімо так. Воно може бути більше, може бути менше, і до нього часто, на жаль, в більшості випадків прикладають руки так звані робочі агентури.
— Це про що йдеться?
— Це такий феномен агентур, із якими ми працювали ще до початку повномасштабного вторгнення, на жаль. Війна їм досить сильно спростила життя, бо їм не потрібно вирішувати купу документів, які стосуються так званої робочої карти, в них є купа потенційних робочих рук із «візою біженців», яких дуже легко влаштувати на роботу і робити з ними що завгодно. Ми стикаємося у цьому середовищі періодично із зловживанням людською роботою. Часто індикатором є і торгівля людьми. Тобто люди, які сюди приїхали, не орієнтуються у суспільстві, не знають мови, не знають законів достатньо добре і є дуже вразливими для тих людей, які намагаються на них нажитися.
— А що ви можете порадити українцям, котрі зараз нас чують і, можливо, потрапили саме до таких умов?
У вас тут теж є свої права. У вас є можливість оскаржувати будь-які практики, які не є законними. Уважно читайте все, що вам дають підписувати
— Цьому набагато легше запобігти, ніж потім це вирішувати якимось чином, через суд чи через поліцію. Я розумію, що у багатьох випадках у людей немає вибору, де залишитися жити і де працювати. Вони приїхали кудись, хтось їм запропонував житло, ці самі люди їм пропонують роботу, і вони просто з цим погоджуються, бо, як я вже казав, у них немає вибору. Але майте на увазі, що у вас тут теж є свої права. У вас є можливість оскаржувати будь-які практики, які не є законними. Уважно читайте все, що вам дають підписувати. Вимагайте того, щоб ті документи, які ви підписуєте, були зрозумілою для вас мовою. Якщо вони чеською, а чеську ви не розумієте, то потім вони будуть визнані недійсними, навіть якщо ви їх підпишете, бо ви не знаєте, про що в них ідеться. Просто будьте уважні і пам’ятайте про те, що у вас є права. Тут ще важливо знати, що вам завжди є куди звернутися і що завжди є організації і люди, які завжди вам можуть допомогти, якщо ви опинилися у якійсь скрутній ситуації.
— Куди звернутися, скажіть?
— Звернутися можна до цілої низки неприбуткових організацій, як, наприклад, Ponton, Člověk v tísni. La Strada — організація, яка займається професійно питаннями експлуатації праці.
— І, наскільки я розумію, краще все ж таки звернутися до цих організацій ще до того, як ви влаштуєтесь на роботу, аби вам допомогли ознайомитися з документами, які ви підписуєте, нормами праці і все інше.
— Це бажано. Бажано, само собою, займатися базовою самоосвітою: зазвичай є доступно багато семінарів, де українською мовою ознайомлюють з вашими правами і обов’язками, що вам потрібно робити, яка взагалі є система податків і як функціонує система трудового права в Чехії.
Орієнтовна калькуляція гуманітарної допомоги: www.uradprace.cz/web/uk/orientovna-kalkulacia
Детально про зміни в системі надання гуманітарної допомоги українським біженцям: www.mpsv.cz/web/cz/humanitarni-davka-ua
Інформація Міністерства праці і соціальних питань Чехії для українських біженців: www.mpsv.cz/pomoc-ukrajine
Інформація Міністерства внутрішніх справ Чехії для українських біженців: frs.gov.cz/uk/tymchasovyy-zakhyst/
