Провідні українські християнські церкви з 1 вересня переходять на новий календар
І Православна церква України, і Українська греко-католицька церква відмовляються від застарілого юліанського календаря і святкуватимуть неперехідні свята разом із більшістю християн.
Перше вересня — початок нового літургійного року в християнських церквах візантійського обряду. Тому саме з цього дня і ПЦУ, що є єдиною канонічною в Україні помісною автокефальною православною церквою, і УГКЦ, яка є автономною частиною Католицької церкви, але зберігає візантійський обряд, і запроваджують зміну.
Ідеться про те, що неперехідні церковні свята, фіксовані до певної дати, відтепер будуть святкуватися за календарем, що на практиці не відрізняється від повсякденного григоріанського. Дотепер обидві церкви користувалися архаїчним і неточним юліанським календарем, який відстає від реального нині на 13 днів, і наступними століттями це відставання буде зростати.
«Переїдуть» і деякі державні свята в Україні; Великдень залишиться «по-старому»
Таким чином, скажімо, Різдво буде святкуватися 25 грудня, а не 7 січня, день святого Миколая — 6 грудня, а не 19-го, Водохреще — 6 січня, а не 19-го, чи Покрова — 1 жовтня, а не 14-го.
У зв’язку з цими змінами церковного календаря в Україні також змінюються дати державних свят, що виходять із церковних. Таким чином, наприклад, День захисників і захисниць України і День українського козацтва, прив’язані до дня Покрови, відтепер будуть святкуватися 1 жовтня.
Але при цьому дата Великодня в обох церквах буде й далі розраховуватися за юліанською пасхалією, як і досі — тобто дати Великодня, а також пов’язаних із ним рухомих свят (наприклад, Трійці), припадатимуть на ті самі дати, що й у церквах, які досі дотримуються юліанського календаря.
Новий календар: назви різні, на практиці однакові
Новий календар церкви називають по-різному. ПЦУ говорить про новоюліанський календар — удосконалену версію григоріанського, на який перейшла вже більшість помісних православних церков світу. Він трішечки точніший від григоріанського — але один день різниці між ними набіжить аж 2800 року; доти його дати будуть збігатися з григоріанськими.
УГКЦ не користується словом «новоюліанський», бо цей календар розробляли для себе православні церкви, і називає свій новий календар григоріанським зі збереженням старої пасхалії (що є з практичного погляду те саме, тільки іншими словами), або просто говорить про «новий стиль».
Перехід в обох церквах не буде насильним: окремі парафії, громади чи монастирі зможуть за окремим дозволом вищого церковного керівництва тимчасово залишитися на юліанському календарі. В УГКЦ визначили, що це буде тимчасово можливе тільки до 2025 року; в ПЦУ термін, протягом якого можна буде залишатися на «старому стилі», наразі не уточнений.
Українська православна церква (Московського патріархату), що є частиною Російської православної церкви, хоч і на словах заперечує це, не має наміру, як і вся РПЦ, йти на календарну реформу і залишається на юліанському календарі.
Більшість православних — на новоюліанському календарі
Новоюліанським календарем нині користується більшість із 16 православних церков світу; на юліанському, який відстає на 13 днів, на цей час лишаються Російська, Сербська, Македонська, Грузинська церкви і Єрусалимський патріархат.
У Чехії ж помісною церквою, яка служить для всіх православних, незалежно від національності й громадянства, є Православна церква в Чеських землях і у Словаччині. Ця церква після поділу Чехословаччини вирішила зберегти свою єдність у двох державах.
Через те, що чехи становлять лише невелику частку її вірян, а значна більшість — іноземці, частина яких удома належала до церков із юліанським календарем, чеська церква на практиці дотримується обох календарів — і новоюліанського, і юліанського — залежно від бажань парафіян.
Практично така сама ситуація з обома календарями є і в Польській православній церкві.
