Фахівці з Брна знову допоможуть лікувати воєнні поранення й опіки у Львові
Команда фахівців із лікування опіків і реконструктивної хірургії з Університетської лікарні в Брні вже працювала в Україні тиждень у липні-серпні і прооперувала 50 людей.
І нині група планує щодня робити по кілька менших операцій і одну мікрохірургічну реконструкцію, яка може тривати й цілий день, сказав агентству ČTK Бржетіслав Ліповий із клініки опіків і пластичної хірургії брненської лікарні. Але точніше кількості пацієнтів лікарі ще не знають.
За словами фахівця, він іще навесні відвідав медичні заклади в різних місцях України. «В Україні у зв’язку з воєнним конфліктом виникають певні типи травм, із яких найчастіший — опіки. Тому до нас звернулися з питанням, чи можемо ми поділитися знаннями в цій галузі. Потім українські колеги також подали прохання про реконструктивні операції, включно з мікрохірургічними пересадками тканин. Вони не вміли лікувати головним чином опіки кінцівок, коли єдиною можливістю ставала ампутація», — розповів Ліповий.
І влітку команда з трьох хірургів і анестезіолога вирушила до львівської лікарні Святого Луки, в якій є опіковий центр, що обслуговує велику територію. «Спершу ми очікували, що прооперуємо 10—20 пацієнтів. А насправді ми прооперували понад 50 пацієнтів із різними ускладненнями, і не тільки у м’яких тканинах, а й у кістках, де основною проблемою була хронічна інфекція», — сказав чеський лікар.
На операції потрапляли пацієнти, які отримали первісну допомогу на фронті, щоб витримати кількагодинне транспортування. «Деякі пацієнти були оброблені цікавим чином і добре — видно, що українські медики ростуть», — додав Ліповий.
Інший член групи, хірург Якуб Голоубек, який разом із Ліповим узяв участь також у кількох місіях в Ефіопії, звертає увагу: «Український конфлікт специфічний тим, що я вперше отримав можливість побачити наслідки сучасного воєнного конфлікту. В Африці все ще переважають «прості» стріляні поранення. У випадку України значна частка вибухових травм, які набагато ширші і більш руйнівні. Із цим пов’язана і смертність».
На відміну від Ефіопії, звертає увагу хірург, в Україні немає проблем із технічним обладнанням лікарень. «Наприклад, мікроскоп, із яким я оперував, — дуже добрий пристрій порівняно з тим, що ми маємо в Чехії. Але водночас там бракує низки речей, до яких ми звикли, і наша робота далека від комфортної. Це персональні, матеріальні і технологічні дрібниці. А ще і у Львові ми по кілька разів за день опинялися під повітряною тривогою», — розповів Голоубек. Тому, за його словами, для роботи в ускладнених умовах важливо, щоб команда була зіграною — а завдяки кільком спільним місіям у них так і є.