Найдавніші сліди людини в Європі виявлені в Україні. Це довело дослідження чеських учених
Дослідження, що переписує підручники. Найдавніше відоме поселення людини в Європі лежить неподалік селища Королево на Закарпатті. Це встановив міжнародний колектив учених на чолі з чеськими фахівцями з Інституту ядерної фізики Академії наук Чехії. Досі найдавнішим поселенням вважали стоянку в Іспанії.
Це дослідження, яке опублікував журнал Nature, засвідчило, що перші люди прийшли в Європу через Україну 1,4 мільйона років тому. Власне, саму стоянку знайшли якраз 50 років тому, але точне датування зразків дав змогу зробити лише недавній поступ у математичному моделюванні.
Так археологія співпрацює з ядерною фізикою. Без поєднання цих, здавалося б, далеких наукових галузей ці результати було б неможливо отримати, каже головний автор дослідження Роман Ґарба з Інституту ядерної фізики і празького Археологічного інституту Академії наук Чехії.
«Стоянка Королево в західній Україні має загальноєвропейське значення. Там дванадцятиметровий лесовий профіль, у якому в семи верствах є тисячі кам’яних інструментів. Уже тридцять останніх років археологи все копають і вивчають. Це унікальний реєстр культури й життя в тій місцевості».
Дотеперішні дослідження датували першу появу людини на Європейському континенті поселенням в Іспанії, якому 1,1—1,2 мільйона років. Та нинішнє дослідження підтвердило, що українське поселення існувало на 200—300 тисяч років раніше.
Королево ідеальне для нового методу датування
Стоянка в Королеві, що неподалік кордонів із Угорщиною й Румунією, цікава також тим, що це найпівнічніше місце появи вимерлого викопного виду людини прямоходячої (Homo erectus), каже Ґарба.
«Я вивчав різні стоянки, бо ми хотіли застосувати наш найновіший метод, який ми розробляємо. Це метод датування за допомогою космогенних нуклідів. Волею випадку я співпрацюю в археологічній експедиції в Омані з українським археологом Віталієм Усиком, який, крім спеціалізації на арабській архітектурі, був також керівником експедиції в Королеві. Слово за слово, і я з’ясував, що ця стоянка абсолютно ідеальна для нашого методу датування. Він годиться для датування археологічних знахідок, що старші від 300 тисяч років, і аж до 5 мільйонів років. Інші методи датування не сягають так далеко до історії».
У чому ж полягає метод? Космічне випромінювання, яке постійно бомбардує Землю, потрапляє на поверхню гірських порід. Так виникають згадані космогенні нукліди. Пропорція й концентрація цих нуклідів дає можливість розрахувати, як довго перебували ті кам’яні інструменти під землею, де їх уже не дістає космічне випромінювання.
«У Королеві знайшли кам’яні інструменти — там не знайшли кісток, бо вони не збереглися. Це унікальне місце в Європі, де є дев’ять культур кам’яних інструментів у семи верствах віком від 1,4 мільйона до 30 тисяч років».
Результати вимірювань змінюють погляд на шляхи міграції перших європейців
Опубліковані результати, таким чином, змінюють погляд на траси міграції перших європейців, додає Роман Ґарба. Про цю першу міграцію людини до Європи відомо небагато.
«Ми знаємо про це зовсім мало. Звичайно, про пізнішу міграцію Homo sapiens, тобто сучасної людини, відомо набагато більше, але про ту першу міграцію, яку ми нині датували, відомо дуже мало, бо вона відбулася два мільйони років тому. Homo erectus був перший вид людини, який вийшов із Африки і через Близький Схід і Кавказ дістався до Європи. Дотеперішні результати давали знати, що цей вид був на півночі Іспанії 1,1—1,2 мільйона років тому. Потім були результати з Грузії — 1,8 мільйона років. І донині поміж тим нічого не було. А ми знайшли новий об’єкт. І це підтвердило гіпотезу, що перші люди прийшли з південного сходу вздовж Дунаю».
Свої гіпотези археологи й антропологи змогли підтвердити за допомогою знань і технологічних можливостей ядерної фізики і геофізичних наук. Зразки кам’яних кругляків із об’єкту Королево хімічно обробили і дослідили вчені з Чехії й Німеччині. Потім новими датувальними розрахунками вчені з Геофізичного інституту Академії наук Чехії визначили вік зразків — 1,4 мільйона років.
«Ми чекали десь близько мільйона чи трохи більше ніж мільйон років. Цей результат нас дещо здивував, що воно аж настільки старе. Ми зробили два розрахунки. При написанні статті ми про все консультувалися з найбільшими експертами у світі. Той вік справді такий».
Як додав Роман Ґарба з чеської Академії наук, такий об’єкт заслуговував би на запис до списку світової спадщини і повинен би мати право на охорону. Адже він розташований в ареалі кар’єру з активним видобуванням андезиту.
Королево, як і вся Закарпатська область України, в 1920—1938 роках належало Чехословаччині. Перші знахідки поселень часів палеоліту здійснив там чехословацький археолог Йозеф Скутіл.
