Занурення в українську кімнату в часи війни. Чесько-український фільм зі змішаною реальністю покажуть у Венеції
Чесько-український інтерактивний фільм Fragile Home («Крихкий дім») іновативним чином змішує реальне середовище з віртуальною реальністю. Завдяки цьому він доносить до глядача, як воно, коли за вікнами дому з дня на день спалахне повномасштабна війна, те, що вже понад два роки переживають українці. Саме тому організатори кінофестивалю в Венеції обрали цей фільм до конкурсу Venice Immersive. Його автори — режисери Ондржей Моравец і Вікторія Лопухіна, фільм є продукцією творчої студії Brainz Immersive.
Цей фільм у техніці змішаної реальності про Україну, в якому немає героїв, сюжету та глядачів. Для тих, хто не знає, що це таке, Ондржей Моравец пояснює, що таке змішана реальність.
«Принцип змішаної реальності полягає в тому, що ви змішуєте цифрові елементи з реальним світом навколо вас. У віртуальній реальності ви надягаєте шолом і повністю занурюєтеся в світ 3D або світ кіно — ви нічого не бачите навколо себе у фізичному світі. Але в інсталяції змішаної реальності ви надягаєте гарнітуру, але гарнітура має камеру нагорі, тому вона також проєктує вам те, що навколо вас у фізичному просторі. Пристрій бере ці дані і поєднує їх із 3D-елементами».
Фільм не тільки використовує 3D-змішану реальність, а й не є типовим кінофільмом. Глядачі не сидять у залі разом з іншими глядачами, а приходять один за одним, щоб побачити його, розповідає Моравец.
«Місце більше нагадує галерею. Ми маємо фізичну інсталяцію вітальні, і ви входите в неї сам як єдиний глядач і одягаєте гарнітуру. Кімната відкрита протягом 12 годин на день, і люди можуть прийти в будь-який час протягом цього вікна, щоб побачити фільм».
Дія фільму відбувається в українській вітальні, але головну роль грає не взаємодія з людьми, а сама кімната. Глядачі бачать фотографії людей на стінах, але це єдина присутність людини — інакше вони взаємодіють лише з меблями й предметами в кімнаті, каже режисер.
«Взаємодія досить м’яка, тому ви не можете відчути щось зовсім інше від глядача перед вами, як в інтерактивній грі, де сюжет розгалужується. Але це залежить від того, на яких деталях ви вирішите зосередитись — наприклад, глядач може обійти квартиру й помітити листівку чи записку від когось із рідних. Або ви можете пропустити це, але знайти якусь іншу деталь. Але це те саме, що й у класичному кіно — 2D-фільм показує вам історії, символи та наративи, і деякі з них ви сприймаєте, а деякі ні».
Усі об’єкти у фільмі пов’язані з реальними людьми, але він об’єднує історії кількох людей, щоб створити історію вигаданої української родини. Замість того, щоб вдатися до традиційної сюжетної арки, фільм використовує змінюване середовище, щоб розповісти історію, пояснює автор.
«Спочатку ідея полягала в тому, що це було б більше схоже на фільм-розповідь, але потім ми вирішили перетворити його на щось більш абстрактне, розповідаючи історію лише через змінюване середовище. Отже, ви опинилися у фізичній вітальні, яка поступово змінюється на вітальню української родини. Ви взаємодієте з об’єктами навколо вас, і це змінюється з часом, через революцію Євромайдану 2013 року і продовжуючись у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення».
Моравец каже, що мета фільму — поєднати тих, хто зараз живе в мирі й безпеці, з українцями, які живуть у час війни, через майже універсальний досвід прив’язаності до дому.
«Коли ти переживаєш ці зміни в навколишньому середовищі, з одного боку ти пов’язаний з українським народом і думаєш про те, що відбувається з українцями в їхніх вітальнях, але ти також думаєш про власну квартиру — тому що це можеш бути ти, це може бути твоя квартира, і те, що сталося з ними, могло статися з тобою».
Фільм Fragile Home на Венеціанському кінофестивалі змагається в категорії Venice Immersive, яка повністю присвячена імерсивним медіа і розширеній реальності (XR).
Для режисера, сценариста і продюсера Ондржея Моравеца це вже третій фільм із застосуванням віртуальної реальності. Його короткометражний фільм «Потьмарення» («Tmání») на теми психічного здоров’я був номінований на нагороду «Чеський лев» 2023 року. Наступний такий фільм, чесько-український Fresh Memories: The Look («Свіжі спогади: Погляд»), він зняв у співпраці з українським режисером Володимиром Колбасою. Цей короткометражний фільм переносить глядачів завдяки віртуальній реальності в Харків, і вони опиняються віч-на-віч із його мешканцями, посеред руйнувань, завданих війною.
Українська режисерка Вікторія Лопухіна працює в галузі віртуальної реальності, заснувавши свою студію ZViT. В Україні вона працювала, серед іншого, сценографом на кіностудії імені Довженка, а з 2020 року є дизайнеркою віртуальної реальності й керівницею студії ZViT і живе в Празі.
