Першу партію «Велкопоповицького Козла» зварили 150 років тому
Броварню заснував відомий промисловець, підприємець, політик, депутат Чеського земського сейму і староста (мер) празького Сміхова, тоді ще окремого містечка біля Праги, Франтішек Рінґгофер-другий. Першу партію пива в новому заводі зварили 15 грудня 1874 року. Відтоді пиво у Велких-Поповицях вариться безперервно.
У цьому селі, що приблизно за 25 кілометрів від Праги, пиво варили ще в 14-му столітті. Історія ж сучасної броварні почалася 150 років тому, коли був офіційно оформлений документ про передачу будівлі в експлуатацію.
Пиво з нього швидко стало популярним, і вже наступного року його там зварили й продали 10 тисяч гектолітрів. А ще через кілька років броварня стала третьою найбільшою в Чехії. Особливо славився він тоді своїм міцним темним пивом — зовсім не таким, як темний «Козел» зараз.
Чому, власне, «Kozel», тобто цап? «Винний» у цьому сорт пива походженням із Німеччини, темного й міцного, якраз такого, як тоді варили в велкопоповицькій броварні, що німецькою називається Bock. Це слово й означає «цап», тобто «kozel» — хоча назва пива не пов’язана з твариною. І в Чехії такий тип пива, «перекладаючи» німецьку назву, і називали «kozel».
Цап на етикетці, цап і у броварні. Живий
А десь на початку 20-го століття цим словом стали називати всі сорти пива цієї броварні, хоча вони вже не були схожі на німецький «бок». Емблему її — цапа, що несе в передніх лапах гальбу пива, — як стверджує легенда, намалював якийсь французький мандрівний художник. А 1922 року була зареєстрована торгова марка Kozel.
І в 1930-х роках власники броварні вирішили, що їй потрібен і справжній, живий цап. Його привезли аж із Ужгороду, який разом із усім українським Закарпаттям був тоді у складі Чехословаччини. І назвали Олдою — за іменем одного з броварів, який узявся доглядати за цапом.
Ця традиція живе й досі. І всі цапи, які, змінюючи один одного, живуть на броварні, теж мають ім’я Олда.
Нині броварня, Pivovar Velké Popovice, належить до броварської групи Plzeňský Prazdroj.