Радянська авіація бомбардувала Чехію і після закінчення Другої світової війни

Млада-Болеслав 9 травня 1945 року

Восьмого травня 1945 року Друга світова війна в Європі завершилася: нацистська Німеччина капітулювала. Та на території Чехії бомбардування тривали і цього, і ще й наступного дня, 9 травня. Інформація про них залишається одним із найсуперечливіших та найменш досліджених розділів чеської історії. У той час як американські авіанальоти, наприклад, на Прагу 14 лютого чи Плзень 25 квітня 1945 року, стали частиною публічних дебатів та історіографії, радянські авіанальоти 8 і особливо 9 травня 1945 року часто замовчувалися або спотворювалися. Довгий час існувало твердження, що атаки здійснювали німецькі пілоти. Однак насправді це була масштабна військова операція Червоної армії.

Метою радянських авіаударів було знищення німецьких колон, що відступали в напрямку, звідки наступали війська союзників, і мали на меті здатись в американський, а не в радянський полон. За умовами капітуляції Вермахту від 8 травня 1945 року, всі німецькі частини повинні були залишатися на місцях і скласти зброю перед тими військами, які їх оточили. Але багато хто намагався втекти на Захід, до американців, де була надія на менш жорстоке поводження з німецькими військовими. Саме через це радянське командування відреагувало відправленням авіації, щоб зупинити й знищити ці німецькі частини, які продовжували відступ. Загалом атаки очолювали три радянські повітряні армії: 2-а, 5-а та 8-а, — які здійснили близько 2000 бойових вильотів, а самі атаки були спрямовані на колони техніки й солдатів, залізничні вузли та міські райони, де, відступаючи, рухались німецькі війська.

Та ці повітряні атаки мали жорстокі й трагічні наслідки і для чеських мирних жителів. Історики нарахували 66 бомбардувань, причому найбільше постраждали такі населені пункти, як Дєчин, Гротовіце, Круцембурк, Ждірец-над-Доубравоу, Мелнік, Роудніце-над-Лабем, Бишице і низка інших. Найбільше потерпіло місто Млада-Болеслав. Через це щонайменше 1300 мирних жителів загинули внаслідок радянських авіанальотів в останні години Другої світової війни у Європі — і вже й після її закінчення.

Млада-Болеслав після бомбардування 9 травня 1945 року | Фото: Muzeum Mladoboleslavska

Та тиск із боку СРСР, а потім і комуністичної влади Чехословаччини призвів до того, що публічно лунала критика, наприклад, надмірності атомних бомбардувань американцями японських Хіросіми та Нагасакі чи «варварського» бомбардування союзниками німецького Дрездена — але аналогічні дії радянської авіації у Європі обходилися мовчанням чи зазнавали маніпуляцій. І чехословацька історіографія до самого падіння комуністичної влади 1989 року практично мовчала під тиском політичної реальності, а окремі статті про радянські авіанальоти були винятковими й обережними.

Пожежа на заводі «Шкода» після бомбардування 9 травня 1945 року | Фото: Muzeum Mladoboleslavska

І навіть через 80 років з дня фатального авіанальоту, наприклад, на місто Млада-Болеслав, де загинуло найбільше людей: крім приблизно 400 німців, загинули й принаймні 145 місцевих цивільних мешканців — бракує комплексних досліджень та якісної документації.

Млада-Болеслав,  9 травня 1945 року | Фото: Muzeum Mladoboleslavska

А сталося це 9 травня 1945 року, тобто в перший день миру, коли близько десятої години ранку над містом з’явилися літаки. Люди на вулицях махали їм руками, але літаки невдовзі почали скидати бомби. Внаслідок авіаудару було зруйновано 32 будинки, серйозно пошкоджено ще 105 будинків, частково — 396 будинків, а також було пошкоджено автомобільний та лікеро-горілчаний заводи, фабрику для виробництва акумуляторів.

Це сталося через постійне бомбардування: на Младу-Болеслав було скинуто загалом 700 авіабомб вагою від 2,5 до 700 кілограмів, із яких 662 вибухнули. Найбільше жертв авіаудару забрала зона перед будівлею військових казарм на вулиці Їчинській. Авіаудари завдали значної шкоди історичному центру міста, позаяк ніхто не очікував авіанальоту на Младу-Болеслав уже після закінчення війни.

Казарми на задньому плані,  попереду — школа,  що використовувалася як лазарет. У цій місцевості жертв було найбільше | Фото: Muzeum Mladoboleslavska

До жалю, тогочасні жандармські книги та інші записи про ці напади часто є неповними, за певні дні дані майже повністю відсутні. І коли радянська історіографія розглядала ці напади як законні військові операції, чеська точка зору була й нерідко досі залишається суперечливою, емоційно зарядженою й позначеною ідеологічним минулим.

Натомість увесь наступ Червоної армії супроводжувався пропагандистською кампанією, яку несли в маси насамперед чеські комуністи, і вони поширювали чутки про те, що чеські міста бомбардували німецькі літаки. Але історичні документи доводять, що ті літаки були радянські.

Так 8 травня 1945 року близько полудня мешканці чеського містечка Гротовіце вітали визволителів Червоної армії перед місцевим замком. Та їхня радість несподівано обернулася трагедією, коли у небі з’явився невеликий радянський літак і скинув на місто три бомби. Одна з них впала посеред натовпу на площі перед замком, де відразу загинуло 114 мирних жителів і 36 військових Червоної армії. Уламки бомб буквально розривали людські тіла — за словами свідків, вся площа була вкрита шматками кінцівок, всюди була кров. Й саме тоді, коли у місті мала б панувати радість та полегшення від завершення війни, Гротовіце занурились у біль та смуток, які надовго охопили все місто.

Саме в той день у тому місті загинув і радянський командир 208-ї самохідної артилерійської бригади «Двіна» полковник Сахаров. Однак фотографія з його поховання з метою пропаганди була підписана як прощання 9 травня у Празі з офіцером Червоної армії, який загинув від нацистського обстрілу. І це було неправдою, як і чимало інших фактів, які було спотворено навмисне. Таким чином, можна з впевненістю стверджувати, що 8 та 9 травня 1945 року йшлося вже не про підтримку наземних військ, як це було до цього, а виключно про демонстрацію сили.

Автор : Юрій Ключівський | Джерело: IASEED
ключове слово:
увімкнути аудіо