Десять років без Йозефа Масопуста — легенда лишається безсмертною
Йозеф Масопуст прославив чехословацький футбол у всьому світі. Він був володарем Золотого м’яча, віцечемпіоном світу, одним із найелегантніших футбольних півзахисників і справжнім спортсменом свого часу. І хоча його ім’я не таке гучне, як у Пеле чи Марадони, ті, хто бачив його гру — чи грали проти нього, — знали, що вони є свідками чогось надзвичайного.
Йозеф Масопуст народився 1931 року в маленькому селі Стржіміце неподалік Мосту в сучасному Устецькому краї і по скромних початках став рушієм футбольного клубу Dukla Praha і чехословацької збірної. Його стиль гри був захопливий, інтелігентний і завжди справедливий.
Він не був найшвидшим гравцем, але бачив поле, як гросмейстери бачать шахівницю. Його тренер Ярослав Вейвода, бувало, казав гравцям: «Якщо не будеш знати, що робити з м’ячем, відпасуй його Масопустові». І мав рацію.
Масопуст був більше ніж футболіст. Золотий м’яч 1962 року був доказом, що світовий рівень не сховати й за залізною завісою. А в чеському опитуванні на звання футболіста 20-го століття він подолав таких легендарних гравців, як Франтішек Планічка, Йозеф Біцан чи Антонін Паненка. Та Масопуст казав, що він сам радше віддав би це звання Біцанові. Скромність завжди була в нього на першому місці.
Його славетний слалом поміж захисниками супротивника був не фокусом — то була поезія з м’ячем. У матчі «Дукли» з бразильським клубом «Сантус» 1959 року, що відбувся в Мексиці, саме Масопуст забив переможний гол — його гру в тому матчі визнали кращою, ніж гру найбільшої зірки «Сантуса» Пеле. А на чемпіонаті світу в Чилі 1962 року він відкрив рахунок у грі проти Бразилії — цей матч теж був для Масопуста однією з його вершин, хоча Чехословаччина врешті програла його.
«Він грав як бразилець, — сказав якось Пеле зі здивуванням. — Але він також був джентльменом. Це робило його унікальним».
Бо спадщина Масопуста полягає не тільки й в його голах і нагородах. Ішлося про те, як він грав. Одного разу він вирішив не скористатися з моменту травми Пеле під час матчу чемпіонату світу — і цей спортивний вчинок не лишився непоміченим і викликав оплески глядачів і гравців. «Такого не забувають», — згадував цей випадок і сам Пеле.
Після завершення кар’єри гравця Масопуст став визнаним тренером, він довів клуб Zbrojovka Brno до перемоги в чемпіонаті Чехословаччини, працював тренером також у Бельгії й Індонезії. 2004 року ФІФА внесла його до списку 125 найкращих футболістів, які були на той час живими.
Помер Йозеф Масопуст 29 червня 2015 року у віці 84 років. Похований на найпочеснішому цвинтарі в Чехії — празькому Вишеградському. Сьогодні перед стадіоном клубу «Дукла Прага» стоїть пам’ятник йому, а його ім’я має стадіон у Мості. Але найбільшим пам’ятником йому є спогад про гравця, який довів, що велич полягає не тільки в перемогах, а й у тому, як грати.
Найбільші успіхи Йозефа Масопуста
Золотий м’яч (Ballon d’Or) як найкращий футболіст Європи, 1962 рік
Срібло у складі збірної Чехословаччини на Чемпіонаті світу в Чилі, 1962 рік
Бронза на Чемпіонаті Європи, 1960 рік
8 разів чемпіон Чехословацької ліги у складі клубу Dukla Praha (1953, 1956, 1958, 1961—1964, 1966)
63 матчі і 10 голів у складі збірної Чехословаччини (1954—1966)
Футболіст століття Чехії, 2000 рік
Один зі 125 найкращих живих футболістів за версією Пеле, 2004 рік
Пам’ятник на стадіоні «Дукли Прага» — відкритий 2012 року