Чи депортують засуджених біженців до України? Можуть. Але роблять це вкрай рідко
За нинішній рік Чехія депортувала вісім громадян України, і з них про біженців із тимчасовим захистом ішлося лише в двох випадках. Рішення про депортацію ухвалили чеські суди через скоєні українцями кримінальні злочини. При цьому можливість депортації осіб із тимчасовим захистом з’явилася лише з початку 2024 року зі зміною законодавства — доти це було заборонено. Але й нині депортація біженця — радше виняток, свідчить поліційна статистика.
«Ідеться про осіб, яким чеські суди присудили безумовне покарання у вигляді позбавлення волі плюс депортації», — сказав речник поліції у справах іноземців Йозеф Урбан, якого цитує інтернет-видання Novinky.cz.
Раніше депортувати українських біженців було неможливо: і в разі, якщо таке рішення ухвалював суд, виконати його було можна тільки після закінчення тимчасового захисту. З 1 січня 2024 року це змінилося через поправку, яку подали до чергової зміни до закону про українських біженців Lex Ukrajina парламентарі від руху ANO Губерт Ланґ і Їржі Машек і з якою погодилася і владна коаліція.
«У 2024 році вже було можливо оцінювати агресію Росії проти України як територіально локалізований конфлікт, що охоплює лише деякі регіони країни і не стосується безпосередньо всієї території», — пояснив позицію чеського Міністерства юстиції його речник Міхал Плескот. Саме це міністерство відповідає за питання депортації.
Простіше кажучи, до певних частин України українських біженців можна депортувати, бо там їм, із погляду міністерства, не загрожує небезпека — адже міжнародні конвенції забороняють переміщувати біженців лише туди, де їм загрожувала б серйозна шкода.
Міністерство юстиції не дало прямої відповіді на запитання видання Novinky.cz, чи, на його думку, правильно, що українців можна депортувати до країни, проти якої ведеться війна. Але речник згадав, що без можливості депортації загрожувала б парадоксальна ситуація: громадянин України, який вчинив би злочини в себе вдома, а тепер живе в Чехії, не міг би постати перед судом за ті злочини — адже до України його було б неможливо видати, а чеські суди за ті злочини судити не можуть.
Плескот, зокрема, нагадав про п’ять рішень Конституційного суду Чехії за нинішній і минулий роки, коли українці скаржилися на видачу їх до батьківщини для кримінального переслідування чи для відбування покарання. В усіх випадках вони не досягли успіху.
Востаннє так сталося 17 червня. В цьому випадку йшлося не про біженця від війни — чоловік перебрався до Чехії багато років тому з економічних міркувань. Але логіка Конституційного суду була схожа.
За українськими даними, чоловік вісім років тому вчинив в Україні шахрайство, а нині оскаржував видачу його до України, зокрема, через те, що, за словами з його скарги, «через збройний конфлікт, що триває, і законодавчі винятки, ухвалені в Україні внаслідок воєнного стану, право на справедливий процес є реально обмеженим». Та Конституційний суд констатував, що ситуація з безпекою на заході України вже тривалий час радше стабільна, і там українські органи можуть здійснювати свої повноваження без більших труднощів.
Чоловік також аргументував свою скаргу тим, що на батьківщині йому загрожує військовий обов’язок. Та суд нагадав йому, що протягом судового процесу і відбування покарання він не може бути мобілізованим. До того ж військовий обов’язок сам по собі не може бути підставою для відмови у видачі.
За словами речника Міністерства юстиції, така видача відбувається тільки в тому разі, якщо Чехія має від українських органів гарантії. «Вони гарантують, що в разі видачі особи вона буде розміщена в місцевостях, де не відбуваються активні бойові дії, і в закладі, забезпеченому належними засобами цивільної охорони, наприклад, бомбосховищами», — додав речник.
