Чи цукор і зернові з України «зіпсують» чеські ціни? Харчовики сваряться з торгівцями
До того, щоб до Європейського союзу знову пішло більше українських харчопродуктів без мит, залишається останній крок: країни-члени мають іще в вересні схвалити домовленість про це з Україною. Чеським харчовикам це не подобається: вони побоюються дешевшої конкуренції і скаржаться на нерівні умови. Торгівці ж, навпаки, вітають домовленість. Міністерство сільського господарства Чехії й фахівці відкидають побоювання, що українські продукти можуть бути менш якісними за чеські.
«Існують серйозні побоювання щодо наслідків для чеських аграріїв і сільгоспвиробників», — заявляє речник чеської Палати харчовиків Марек Земанек, якого цитує інтернет-видання Novinky.cz. За його словами, через суворі норми Євросоюзу чеські виробники мають вищі видатки, які відбиваються на цінах, до того ж українські аграрії використовують деякі хімікати, заборонені в країнах ЄС.
Торгівці мають протилежну думку. «Крім дорогої енергії, нинішні ціни харчопродуктів спричиняє й недостатня конкуренція на чеському ринку», — наголошує голова Союзу торгівлі і туристичної галузі Томаш Проуза і пропонує порівняння з Австрією: «Там торгівля може вибирати між, скажімо, десятком постачальників, ми ж у Чехії часто мусимо вдовольнятися одним чи двома — які знають, що їхню продукцію неможливо замінити так просто».
«За більшої конкуренції чеські виробники не могли б ігнорувати необхідного підвищення ефективності, мали б більший простір для зниження оперативних видатків, підвищення якості і зниження цін багатьох основних продуктів харчування», — додає Проуза.
Більше яєць, меду і цукру
Європейський союз уже попередньо домовився в червні з Україною про вигідніший імпорт українських харчопродуктів після того, як завершила дію угода про безмитний імпорт. Цю угоду уклали після початку повномасштабного вторгнення Росії до України 2022 року, щоб допомогти Києву, для якого сільськогосподарські продукти є основним експортним товаром. Угода була укладена на річний термін і потім іще двічі продовжена, але цього літа ЄС не став продовжувати її.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Нова домовленість встановить нові безмитні квоти на певні різновиди продуктів. Вони загалом будуть вищі, ніж до укладення попередньої угоди з Євросоюзом 2022 року, але нижчі, ніж були в час чинності тієї угоди.
Зокрема, порівняно з 2021 роком квоти на цукор мають підвищитися з 20 тисяч тонн до 100 тисяч (уп’ятеро), на яйця з 6 до 18 тисяч тонн (утричі), на мед із 6 до 35 тисяч тонн (у 5,8 раза). Також виростуть квоти на пшеницю, борошно, курятину, кукурудзу, етиловий спирт і на багато інших товарів.
Обсяг узгоджених квот не подобається чеській Аграрній палаті. Вона пропонує, щоб правила повернулися до часів перед повномасштабним вторгненням і запровадженням угоди про безмитний імпорт, і закликає уряд Чехії відкинути домовленість між ЄС і Україною.
За ідеальну не вважає домовленість і Україна, заявляє голова правління Українсько-чеської торговельної палати Петр Кроґман. «Квоти обмежують взаємну торгівлю і завдають шкоди і Україні, і Чехії. Україна до того ж імпортує з Євросоюзу вдвічі більше, ніж сама експортує туди. Якщо лобісти доможуться кінця взаємного обміну товарами, ЄС на цьому програє», — сказав він виданню Novinky.cz.
Якість і ціна
Міністерство сільського господарства Чехії вітає домовленість — особливо враховуючи, що в ній наголошується на необхідності підвищити стандарти української продукції. Саме їх критикують чеські аграрії. Тим часом, відповідно до домовленості, Україна має до 2028 року ліквідувати розбіжності з ЄС у правилах виробництва чи ставлення до сільськогосподарських тварин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Але вже нині всі товари, що імпортуються до Європейського союзу, мусять відповідати суворим нормам. «Чехія здійснює регулярний контроль. Товари з України за своєю якістю не гірші, ніж інші продукти на ринку ЄС. Міф про шкідливі речовини в українських зернових був уже багато разів спростований», — наголошує речник Міністерства сільського господарства Войтех Білий. Але Земанек із Палати харчовиків скаржиться, що цей контроль у Чехії вибірковий, а не суцільний.
У дебатах про те, як українські продукти відбиваються на цінах на чеському ринку, міністерство наполягає на погляді, що їхній вплив мінімальний. Речник Білий звертає увагу, що набагато більше впливає на ціни значно більший імпорт до Чехії з інших країн ЄС, наприклад, із Польщі.
Більші проблеми створює імпорт із Туреччини
Із твердженням, що підвищення квот може вплинути на добробут місцевих аграріїв, не згоден економіст Томаш Маєр із Чеського аграрного університету. Він вважає українські продукти харчування безпечними і наголошує, що їхня частка в загальному імпорті становить лічені відсотки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Хтось би сказав, що безмитний імпорт у ЄС ста тисяч тонн українського цукру — це страшенно багато. Але це лише 0,7 відсотка від загального річного виробництва цукру в Євросоюзі», — наводить приклад Маєр. «У пшениці ця частка становить близько одного відсотка, в ячменю — 0,9 відсотка. Ці краплі в морі не можуть створити загрозу для європейських аграріїв і не мають шансу вплинути на споживчі ціни», — пояснює він, чому не треба боятися українських продуктів.
«За даними європейської Системи швидкого попередження щодо харчопродуктів і кормів, набагато проблематичнішим є безмитний імпорт із інших країн — наприклад, із Туреччини, з якою ЄС має митний союз», — нагадує Маєр.
Зона вільної торгівлі
У торговельних відносинах між Україною і Європейським союзом діє Поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) — торговельна угода, яка є частиною широкої Угоди про асоціацію між Україною і ЄС і передбачає, серед іншого, лібералізацію торгівлі товарами і послугами. Ця угода передбачає її регулярний перегляд і внесення змін, зокрема, стосовно мит і квот. Такий перегляд був запланований на 2021 рік, але він не відбувся.
Автономні торговельні заходи
Після повномасштабного вторгнення Росії до України 2022 року Євросоюз запровадив для Києва так звані автономні торговельні заходи, що означали тимчасове припинення ввізних мит і квот на український експорт до ЄС терміном спершу на один рік. Неофіційно (і неточно) ці заходи ще називали «торговельним безвізом» чи «безмитною торгівлею». Ці заходи були продовжені ще двічі, востаннє до 5 червня 2025 року; при цьому до останнього продовження через протести частини європейських фермерів внесли механізм обмеження на імпорт із України деяких сільгосппродуктів.
Перехідні заходи
Надалі Євросоюз не продовжив ці заходи, і з 6 червня 2025 року був відновлений первісний митний режим відповідно до ПВЗВТ. В ЄС цей крок назвали тимчасовими «перехідними заходами» на час до перегляду угоди про зону вільної торгівлі і внесення змін до неї.
Перегляд угоди про вільну торгівлю і майбутні зміни
30 червня Україна і Європейський союз завершили перегляд ПВЗВТ. Тепер угода буде передбачати можливість для України завозити до ЄС більше продукції, ніж до початку дії автономних заходів, але менше, ніж у пікові моменти під час дії цих заходів.
Для чутливих товарів, таких, як яйця, цукор і пшениця, квоти буде збільшено, але вони залишаться нижчими за історичні обсяги імпорту, щоб уникнути дестабілізації європейського ринку. Менш чутливі продукти отримають помірне розширення доступу, а окремі категорії будуть повністю лібералізовані.
Угода також передбачає механізм захисту на випадок, якщо імпорт із України спричинятиме проблеми для ринку ЄС чи окремих країн-членів.
Крім того, узгоджено, що до 2028 року Україна поступово гармонізує з європейськими свої стандарти у сфері сільського господарства, зокрема щодо добробуту тварин і використання пестицидів.
Тепер ці зміни мають бути офіційно затверджені. Найближче засідання Ради ЄС у форматі міністрів сільського господарства заплановане на 22—23 вересня.
