«Осередок любові» — так називають вчителі суботню школу для українців у Празі

Як зберегти зв’язок з рідною культурою та мовою, залишаючись в еміграції — це питання обмірковують батьки дітей, які пішли у садочок чи перший клас у Чехії і фактично потроху забувають рідну мову або спілкуються нею виключно вдома. Перебування в іншомовному оточенні ускладнює самоідентифікацію дитини, і, щоб не забути про своє походження, потрібно паралельно працювати над вивченням української мови. В одній із суботніх українських шкіл у Празі є така можливість — вчитися за українською програмою.

Любити і берегти свою рідну мову, культуру і традиції — під таким девізом працює одна із українських суботніх шкіл у Празі. На початку вересня навчальний заклад знову відкрив свої двері для дітлахів. Тож, крім чеської школи у будні, у суботу на 9-у ранку діти приходять до української школи.

Звісно, це неабияке навантаження, але в першу чергу засновники прагнули створити безпечний і комфортний простір для дітей, які хочуть навчатися за українською програмою, розповідає вчителька англійської мови Олена Баторик.

«Діти навчаються за програмою Міністерства освіти України. Ми цю програму адаптуємо, тож діти мають інтенсивне цікаве натхненне навчання, я б сказала. Наші вчителі — професіонали, вони вже багато років працюють у сфері освіти, тому для вчителів це дається легко, а дітям теж у нас цікаво. В першому класі навчається 24 дитини, великий цього року клас. Після уроків, за бажанням, маємо різні гуртки — співи, танці, мистецтво. Для менших дітей ще є чеська мова, додатково».

Поки що у школі набрано лише молодші класи, але в майбутньому можливе розширення і заклад зможе прийняти більше учнів і навчати їх за програмою старших класів.

Засновники навчального простору кажуть, що це не лише робота — це справа їхнього життя. Вони хочуть, щоб діти вчилися берегти і любити своє. Усі свої зусилля вчителі вкладають у те, щоб прищепити малим українцям любов до рідної мови, культури й традицій, каже вчителька початкових класів Марія Дубаневич.

Фото: Iryna Shvedyk, Radio Prague International

«Є діти, які народилися вже у Чехії. Також батьки хочуть, щоб ті зростали в українських традиціях. Батьки водять дітей, щоб навчити не лише читати і писати, бо я вважаю, це може зробити кожна мама при бажанні, але це про щось інше… Батьки приводять діток як до осередку такої концентрованої української культури, української любові, українських традицій. Ми намагаємося так зробити, щоб це була не просто школа, а саме цей осередок концентрованої любові. Любові до дітей, до всього нашого рідного. Це не великий є заробіток, ми не є прибуткова організація, це не про гроші. І що я хочу сказати, що ми вже знаємо по відгуках батьків, що діти хочуть у цю школу ходити. Їм не важко вставати в суботу, вони тішаться, вони мають тут друзів. У нас є випадки, коли через дружбу дітей і батьки здружилися між собою і дружать тепер родинами. Після повномасштабного вторгнення дуже збільшилася кількість українців. Тут іще одна частина наших учнів. Це діти, батьки котрих хочуть, щоб діти залишалися в цьому навчальному процесі українському, вони планують повернутися додому. Їм дуже важливо, щоб діти, коли повернуться до України, ввійшли там у навчальний процес без проблем, і ми в цьому допомагаємо. Ну, і діти хочуть ходити сюди, як ми знаємо».

Тут до пані Марії долучається і її колега Олена Баторик.

«Перш за все, це любов до всього рідного — до української мови, до нашої культури, ми дуже багато інтегруємо і пояснюємо дітям те, що стосується нашої історії. Хоч вони ще маленькі і їм важко зрозуміти, що таке Голодомор та війна. Наше завдання — навчити своє рідне, тому це не лише про алфавіт, не лише про букварик, — це про традиції, про нашу культуру. Ми завжди святкуємо День вишиванки, діти приходять у вишиванках, святкуємо День козацтва. Діти знають День незалежності України і кольори нашого прапора».

Перевагою суботньої школи є не лише її доброзичлива атмосфера, де діти й батьки знаходять своїх однодумців і друзів, але і те, що до навчання у школі можна долучитися посеред року. За словами керівників школи, наразі ще є вільні місця у класах.