Довгостроковий дозвіл у Чехії зможе отримати лише мала частка українських біженців
Умови надто суворі, зауважує директорка Консорціуму неурядових організацій, що працюють із мігрантами, Андреа Крхова. «Вони тут уже давно і стали майже природною частиною суспільства», — додала вона в інтерв’ю станції Radiožurnál Чеського радіо.
Спеціальний дозвіл на довгострокове перебування має дати можливість нинішнім біженцям залишитися в Чехії і після закінчення режиму тимчасового захисту — в Європейському союзі було ухвалено рішення, що це станеться в березні 2027 року. Спецдозвіл наразі пропонується на п’ять років і, серед іншого, відкриває можливість просити й дозвіл на постійне перебування.
Але не все так просто. На шляху до спеціального дозволу є чимало перешкод, і умови цього дозволу неприхильні до його власників, звертає увагу Андреа Крхова.
«Ми в першу чергу критикуємо необхідний для отримання дозволу розмір заробітку, якого не зможуть досягнути, наприклад, працевлаштовані в системі освіти чи послуг, де, як ми бачимо, вони дуже потрібні», — каже вона про українців, які мусять заробити за попередній рік до оподаткування по 440 тисяч крон на основного заявника і ще по 110 тисяч на кожного подальшого члена спільного домогосподарства, щоб мати право претендувати на спецдозвіл.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Також біженці мають прожити в Чехії принаймні два роки з тимчасовим захистом. «Але й через ці два роки, коли вони сплачують внески до соціальної системи, сплачують податки, при отриманні спеціального дозволу на довгострокове перебування вони не мають можливості отримати публічне медичне страхування. Зокрема, цієї можливості не мають їхні діти, так що все це ускладнюється, і, звичайно, їм потрібен заробіток, щоб оплатити комерційне страхування», — звертає увагу Крхова на одну з особливостей: якщо особи з тимчасовим захистом страхуються в системі публічного медичного страхування, як і чехи чи іноземці з дозволом на постійне перебування, — то для тих, хто отримає спецдозвіл, умови будуть такі ж, як і для власників звичайних дозволів на довгострокове перебування: якщо людина не є працевлаштованою і медстрахування не оплачує працедавець, вона мусить оформити комерційне медичне страхування, також і на дітей і пенсіонерів, яке помітно дорожче й більш обмежене в можливостях, ніж публічне.
Тому, каже керівниця консорціуму, організації, що є його членами, вважають: із урахуванням того, скільки в Чехії є економічно активних біженців, можливості для них зі спеціальним дозволом мають бути більш відкритими.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Вона звернула увагу, що за результатами минулорічного зголошення на новий дозвіл право на його отримання здобули менш ніж чотири відсотки від усіх біженців, зареєстрованих у Чехії — за уточненими даними, таких було майже 16 тисяч.
При цьому Крхова звертає увагу, що українські біженці перебувають у Чехії вже довгий час — дехто цілі чотири роки: «Ці люди економічно активні, вони вже тут прижилися, їхні діти ходять до школи… Ми думаємо, що за цей довгий час вони стали майже що природною частиною суспільства. Ми бачимо, що для ринку праці і деяких галузей уже важко буде обійтися без українських біженців».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Тож, на її думку, умови для українців зі спеціальним дозволом на довгострокове перебування мали б змінитися. Зокрема, вважає вона, треба б почати зі згаданого підходу до медичного страхування, а також із можливості отримувати державну соціальну допомогу — адже, за чинними правилами, українці зі спецдозволом будуть робити повноцінні внески в чеську соціальну систему, та деяких різновидів соціальної допомоги — так званих нестрахових виплат, тобто тих, що не пов’язані з соціальними внесками, які сплачує людина (чи її працедавець), — їм не дістанеться. Йдеться, наприклад, про допомогу на малу дитину одному з батьків, хто постійно доглядає за нею (rodičovský příspěvek), допомогу на оплату житла родинам із низькими доходами (příspěvek na bydlení) чи доплату на дитину в родинах із низькими доходами (přídavek na dítě). І, знову ж, варто зменшити необхідну для отримання спецдозволу високу суму заробітку.
А за нинішніх умов, додає Крхова, про інтеграцію біженців і через чотири роки їхнього перебування в Чехії говорити важко: це перебування все ще «тимчасове», і люди врешті не впевнені в завтрашньому дні. «Але з урахуванням того, скільки дітей ходить до школи, скільки людей працює, ми думаємо, що в принципі співжиття в суспільстві і перебування в Чехії українських біженців вдаються… Більшість людей уже залучилася тут до повсякденного життя», — каже директорка Консорціуму неурядових організацій, що працюють із мігрантами, Андреа Крхова.
