«Викид радіації у 30 разів більший за Хіросіму»: в Празі відбувалася конференція з ядерної безпеки
27 квітня у приміщенні Міністерства регіонального розвитку Чехії відбулася конференція, присвячена ядерній безпеці та 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. Захід був організований посольством України в Чехії у співпраці з Державним управлінням ядерної безпеки Чехії.
Сьогодні, в контексті триваючої агресії Росії проти України, ядерна безпека знову стала питанням нагального міжнародного занепокоєння. У 2022 році російські війська окупували Чорнобильську атомну електростанцію. У 2025 році російський удар безпілотника пошкодив конструкцію Нового безпечного конфайнменту. Водночас Запорізька атомна електростанція — найбільша в Європі — залишається під російською окупацією, що призводить до неодноразових порушень міжнародних стандартів безпеки, відсутності належного нагляду та постійних ризиків інцидентів або саботажу.
У ході обговорення учасники конференції зосередилися на сучасних викликах у сфері ядерної безпеки, зокрема в умовах триваючої російської агресії проти України, необхідності посилення міжнародного моніторингу, готовності до надзвичайних ситуацій та координації зусиль для запобігання потенційним катастрофам.
Участь у заході взяли іноземні посли та дипломати, чеські експерти, представники української громади в Чехії. Першим до присутніх звернувся посол України в Чехії Василь Зварич, який наголосив, що важливо не лише пам’ятати про Чорнобильську трагедію, але й робити правильні висновки та правильні уроки з минулого.
«Чорнобильська катастрофа стала результатом експерименту з реактором, проведеного за наказом Москви з кричущим порушенням основних протоколів безпеки. Після вибуху світ дізнався про катастрофу щонайменше з дводенною затримкою, тоді як радянські громадяни залишалися в невідомості ще довше. Людей навіть змушували брати участь у першотравневих демонстраціях у Києві просто неба, незважаючи на те, що радіоактивне забруднення вже було присутнє в повітрі.
Протягом 10 днів радіоактивна хмара поширилася по всій Європі та за її межами. Рівень радіації у зруйнованому реакторі досяг 20 тисяч рентгенів, тоді як доза 500 рентгенів протягом п’яти годин є смертельною. Радянська влада приховувала справжні масштаби катастрофи, фальсифікувала медичні діагнози та засекречувала дані про забруднення до 1989 року».
Василь Зварич також наголосив на тому, що 26 квітня президент України Володимир Зеленський головував на Міжнародній донорській конференції.
«26 квітня ми відзначили 40-і роковини однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства — вибуху реактора на Чорнобильській атомній електростанції. Це питання продовжує привертати значну увагу світової спільноти. Вчора в Києві президент України Володимир Зеленський головував на Міжнародній конференції донорів щодо Чорнобиля. Заключну заяву конференції підтримали учасники, зокрема Чеська Республіка, за що я щиро вдячний. У той час як Україна та світ відзначають роковини, вкрай важливо не лише пам’ятати, а й робити правильні висновки та правильні уроки з минулого».
Посол України в Чехії нагадав присутнім про страшні наслідки Чорнобильської катастрофи: викид радіації у 30 разів більший за Хіросіму. Забруднення більш ніж у 145 тисяч квадратних кілометрів території. Близько 8,5 мільйонів людей зазнали впливу радіації. Понад 5 тисяч населених пунктів постраждали. Понад 300 тисяч людей були змушені назавжди покинути свої домівки. Зона відчуження існує й сьогодні, охоплюючи площу, порівнянну з Люксембургом. А деякі її частини залишаться непридатними для життя.
Голова Державного управління ядерної безпеки Чехії Штепан Коханек, який також звернувся до присутніх, наголосив на важливості теми ядерної безпеки.
«Подія на Чорнобильській АЕС чітко продемонструвала, що до безпеки потрібно ставитися дуже серйозно і вона має бути пріоритетом. Ця подія залишається суворим нагадуванням про те, що ядерна енергія є потужним джерелом енергії, потужною силою, і до неї завжди потрібно ставитися відповідально, смиренно та з найвищою повагою до людського життя. Причини Чорнобильської події сьогодні добре задокументовані. І ми знаємо, що це був ланцюг дуже прикрих невдач, серйозних недоліків конструкції та недостатнього розуміння цих недоліків».
У рамках конференції відбувся показ документального фільму режисера Олексія Радинського «Чорнобиль 22» про окупацію російськими військовими Чорнобильської зони відчуження і досвід перебування працівників на окупованій атомній електростанції.
Значна частина конференції була присвячена дискусії за участі експерта підрозділу підтримки Мірослава Ґреґра, заступника директора з питань радіаційного захисту Національного інституту радіаційного захисту Чехії Павела Фойтіка та Петра Куца з підрозділу аварійної готовності. Модераторкою виступила редакторка Чеського телебачення Тереза Ґлейхова. Дискусію присвятили обговоренню наслідків Чорнобильської трагедії, «культурі безпеки» — терміну, який виник після Чорнобильської аварії. Обговорили роль Дани Драбової, фахівчині з енергетики і ядерної безпеки, у дослідженні Чорнобильської трагедії, та зосередилися на Запорізькій атомній електростанції.
Конференція підкреслила критичну важливість ядерної безпеки як спільної глобальної відповідальності та наголосила на необхідності посилення міжнародного моніторингу, покращення готовності до надзвичайних ситуацій і тіснішої співпраці для запобігання потенційним катастрофам. Уроки Чорнобиля в поєднанні з сучасними загрозами чітко демонструють, що ядерні ризики виходять за межі національних кордонів і вимагають скоординованої глобальної відповіді.
