610 років від смерті Ієроніма Празького — мислителя, який хотів допомогти Яну Гусові і закінчив так само
610 років тому, 30 травня 1416 року, чеський філософ Ієронім Празький помер на вогнищі поза стінами міста Констанцу. Він приїхав на церковний собор, щоб захистити свого однодумця Яна Гуса, але був ув’язнений, примушений зректися своїх поглядів, а коли він відкликав своє зречення і знову підтримав вчення Гуса, — засуджений до смерті. Та його драматична доля, мужність і слабкість, а також надзвичайна освіченість і риторичний талант залишилися в тіні його більш славетного друга.
Ієронім Празький належить до найтрагічніших постатей чеського реформаторського руху початку 15-го століття. Хоча він був найближчим соратником Яна Гуса і одним із найвидатніших інтелектуалів свого часу, який викладав в університетах Парижу, Гайдельберґу, Кельну і Праги, в пам’яті людей він залишається на другому місці. Та його історія не менш драматична — а де в чому і страшніша.
Коли Ієронім вирушив у квітні 1415 року до Констанцу, міста в сучасних кордонах у Німеччині (чеською мовою відомого як Kostnice), Гус уже був там ув’язнений і попереджав друга, щоб той не їхав туди. Та Ієронім усе одно приїхав — він хотів допомогти Гусові захиститися від звинувачень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Та скоро він зрозумів, що ситуація на церковному соборі безнадійна: адже Гусові було висунене найтяжче звинувачення в єресі, і те саме загрожувало й Ієронімові. Він попросив надати йому охоронний лист, але собор гарантував тільки «вільний прохід» — тобто, власне, нічого. І коли він спробував утекти, його схопили і в ланцюгах доправили назад.
На відміну від Гуса, Ієронім у в’язниці здався. Після катувань і майже річного перебування в надзвичайно тяжких умовах в ізоляції він покаявся, зрікся вчень Яна Гуса і англійського філософа й теолога Джона Вікліфа і вже сподівався, що його життя врятоване. Та собор не повірив йому і залишив його в ув’язненні.
І коли процес над ним відновили, Ієронім оголосив своє зречення гріхом проти сумління і знову визнав вчення Гуса. Цим він підписав собі вирок.
30 травня 1416 року Ієронім Празький був засуджений як запеклий єретик і того ж дня спалений — на тому ж місці, як і майже на рік раніше Гус. За словами свідків, він помер із гідністю й мужністю — про ці його якості раніше згадував і Ян Гус у своїх листах.
Ієронім був чудовим ритором, філософом і вченим, але не проповідником, який збирав би юрби слухачів. Його літературна спадщина невелика — її виявили тільки в 20-му столітті.
А ще свою роль у його сприйнятті як другорядного відіграло й первісне зречення. Незважаючи на жорстокі обставини, в яких був тоді Ієронім, воно стало плямою на пам’яті про нього.
