Пів століття від дива в Белграді. Єдиний європейський титул і удар у стилі Паненки, що змінив футбол
П’ятдесят років тому, 20 червня 1976 року, чехословацький футбол зазнав своєї найбільшої слави. В чемпіонаті Європи в Белграді чеська збірна перемогла фаворита, команду ФРН, за пенальті — 5:3. І саме в цю хвилю виник один із найславетніших моментів світового футболу: Антонін Паненка легким поштовхом послав м’яч у середину воріт і назавжди змінив спосіб, у який ставляться до пенальті. «Удар у стилі Паненки» став поняттям, символом сміливості й зухвальства — і його згадують, повторюють і захоплюються ним.
Тріумф 1976 року не був випадковим. Чехословаччина пройшла непросту кваліфікацію, в якій єдиної поразки зазнала від Англії. Перемога в групі вивела команду в чвертьфінал із Радянським Союзом, який вважався фаворитом — але в півфінал вийшла Чехословаччина. Там прийшла перемога над Нідерландами. І от фінал.
Гру проти ФРН 20 червня 1976 року в Белграді Чехословаччина почала фантастично: голи Яна Швегліка і Карола Добіаша вивели її вперед — 2:0.
Але німці теж показали силу й клас. Дітер Мюллер знизив розрив, а на 89-й хвилині Бернд Гельценбайн зрівняв рахунок. Матч пішов на додатковий час, але врешті все мусили вирішити пенальті — це сталося тоді вперше в історії великих турнірів.
Пенальті наперед готувала вся збірна. Під час зборів у словацьких Татрах тренер Вацлав Єжек навіть організовував сотню людей, які кричали й свистіли, імітуючи шум стадіонних трибун.
Антонін Паненка ж придуманий ним викрутас тренував два роки. Про нього знав тільки його сусід у кімнаті на турнірі, воротар Іво Віктор. Він відраджував Паненку від ризикованого кроку і жартував: «Як не заб’єш — не впущу до кімнати».
Ризик дійсно був. Але Паненка вірив у себе. І коли після трьох взаємних голів німецький гравець Улі Генесс пробив свій пенальті понад ворота, настала хвиля, що ввійшла в історію.
Паненка розігнався до м’яча, замахнувся ногою… і лише легенько копнув його в центр воріт. Німецький воротар Зепп Маєр, очікуючи швидкого удару в кут, кинувся туди. А м’яч зробив повільну дугу і влетів у порожній центр воріт.
Ризик виправдався. Воротаря вдалося обманути. І Чехословаччина стала чемпіоном Європи — вперше і, разом із Чехією, наразі востаннє. А світ вивчив нове слово: Паненка. В Іспанії цим іменем навіть названий футбольний журнал.
І відтоді цей тип удару в пенальті називають іменем Паненки — хто б його не повторював: Зідан, Пірло, Неймар чи Андрій Шевченко.
