Чехія починає рахувати рекордні втрати через спеку й посуху
Червень цього року був третім найгарячішим за останні 65 років, і нині цього місяця був зареєстрований абсолютний тепловий рекорд у Чехії за весь час спостережень — 41,9 градуса. Спека тривала і в липні й серпні. Екстремальна посуха шкодить полям і лісам. Спека ускладнює транспортне сполучення. Кондиціонери перевантажують електричні мережі. Лікарням доводиться приймати більше пацієнтів. І скільки коштуватиме Чехії така погода, ще не відомо. Але ясно, що збитки швидко зростають, пише інтернет-видання Novinky.cz.
«У фірмах спека знижує працездатність і змушує частіше влаштовувати безпекові перерви», — каже Бланка Шефранкова з Союзу промисловості і транспорту. Деякі компанії, за її словами, пересувають роботу до прохолодніших частин дня — що може означати необхідність доплати за понаднормовий робочий час. Більші витрати й на захисні напої — їх працедавець має забезпечувати, коли фізично тяжча робота виконується за температур понад 26 градусів, в інших випадках досить і води.
«Посуха вже не є проблемою самого лише землеробства», — звертає увагу Павліна Жакова, теж із Союзу промисловості і транспорту. Промисловим підприємствам дорожче коштує забезпечення водою, виробництво енергії чи охолодження, до чого особливо чутливі головно хімічні, енергетичні, харчові підприємства чи виробництво паперу. Тому фірмам доводиться інвестувати у відновлення води і більш ощадні технології.
Над подоланням наслідків посухи буде працювати і Національна коаліція проти посухи, яка вже існувала 2018 року і яку нині запустили знову. Її очолює прем’єр-міністр Андрей Бабіш (ANO), входять у неї представники уряду, країв Чехії і фахівців.
Тягар на електроенергію, охорону здоров’я, інфраструктуру
У крамницях, ресторанах, помешканнях на всю потужність працювали кондиціонери. За аналізом компанії Amper Meteo, у дні червневої спеки витрата електроенергії зросла на шість відсотків, тобто приблизно на 10 гігават-годин. Насправді ж витрати на кондиціонери були більші, бо частина їх живиться власними сонячними панелями. А охолодження комп’ютерних датацентрів може підвищити витрату і вдвічі.
Зростає й тягар на систему охорони здоров’я. Ще протягом червневої хвилі спеки Університетська лікарня в Остраві прийняла приблизно на 20 відсотків більше пацієнтів, празькі лікарні Буловка і Краловське-Віногради — на 30 відсотків. Найчастіше йшлося про людей зі зневодненням, колапсами організму, тепловим ударом чи загостренням хронічних захворювань.
Спека може пошкодити й інфраструктуру. У липні в Празі доводилося пускати трамваї об’їзними трасами, коли в деяких місцях під рейками буквально плавився асфальт.
Зростає й число лісових пожеж, на гасіння яких і подолання заподіяної шкоди теж потрібні гроші. Лише за останні дні в Чехії сталося кілька таких пожеж. Комітет Сенату з територіального розвитку і довкілля закликає через це уряд створити робочу групу для запобігання пожежам.
Посуха збільшує тиск і на постачання води. Кількість води в більшості річок перебуває на мінімумах — у деяких місцях це найнижчі рівні за весь час вимірювань. Наприклад, у червні водостік у басейні річки Лабе сягав лише 41 відсотка від пересічного. Через це держава цього року збільшила видатки на забезпечення водогосподарської інфраструктури з 1,1 на 1,5 мільярда крон.
Найбільші втрати зголошують землероби, не відстають тваринники
Найкраще обчислені наразі втрати на полях. Аграрна палата оцінює зниження прибутків у торгівлі зерновими й олійними культурами у 8—10 мільярдів крон. «Головною проблемою цьогорічного врожаю є не якість, а значно нижчі прибутки», — каже президент палати Ян Долежал. У зернових культур палата очікує занепад обсягу близько 17 відсотків, у ріпака близько 20 відсотків.
Землеробський союз рахує далі: якщо врахувати й тваринництво, то занепад прибутків порівняно з минулим роком складе 18—20 мільярдів крон. У галузі бракує сіна й сінажу, корми дорожчають, і частина тваринників, кажуть у союзі, вимушена продавати худобу. «Наслідки посухи таким чином не обмежаться цьогорічним урожаєм — у тваринництві вони будуть відчуватися ще кілька років», — звертає увагу президент союзу Мартін Пиха.
На сполох б’ють і лісівники. За оцінками дослідницького інституту CzechGlobe, щорічний приріст деревини впав приблизно до 68 відсотків від звичного стану, і вартість деревини, якої бракуватиме, може сягнути й майже 50 мільярдів крон.
Але не скрізь наслідки такі драматичні. Наприклад, як сказав речник енергетичної компанії ČEZ Ладіслав Кржиж, цьогорічна спека й посуха не спричинила компанії значних економічних збитків.
За його словами, в обмеженому режимі працюють тільки п’ять малих гідроелектростанцій, зупинена потужність яких становить тільки 0,3 відсотка від усієї потужності гідроенергетики ČEZ.
