Захищати Батьківщину — громадянський обов’язок: українець не отримав статусу біженця

Крайовий суд у Плзені не задовольнив скаргу українця на рішення Міністерства внутрішніх справ, яке в червні відмовилося надати йому міжнародний захист у Чехії через війну в його рідній країні. Про рішення, ухвалене минулого тижня, повідомило в середу інтернет-видання Novinky.cz.

Українець заявляв, що відмовляється повертатися на батьківщину, бо боїться, що його мобілізують до війська. За його твердженням, удома йому загрожує «нелюдське або принизливе поводження». Він також твердив, що не може брати участі в бойових операціях через моральні переконання.

Але, констатувала суддя Ярослава Крживанкова, військовий обов’язок і обов’язок виконати військову службу самі по собі не є підставами для надання міжнародного захисту, бо вони є основними обов’язками громадянина щодо держави, визнаними в Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Тому самі лише побоювання мобілізації на військову службу не можна вважати за переслідування.

«Уникнення військової служби чи дезертирство, навіть хоча вони караються засобами кримінального права, не становлять підстави для надання міжнародного захисту», — наголосила суддя.

Крім того, суд звернув увагу, що прохач міжнародного захисту також фактично не є цивільною особою — він військовослужбовець запасу. «Він сам вказав, що в минулому відбув базову військову підготовку і перед 2021 роком відслужив 18 місяців у Збройних силах України. В перебігу розгляду справи він не навів ніяких фактів, які свідчили б про наявність у нього глибокого й давно виниклого переконання, яке перешкоджало б йому у виконанні військової служби», — встановив суд.

Міжнародний захист може бути наданий особі, яка втікає зі своєї країни через обґрунтовані побоювання переслідувань у тій країні. Головний різновид такого захисту — притулок, або статус біженця. Для тих, хто не відповідає суворому визначенню біженця, але має реальний ризик загрози життю або здоров’ю в своїй країні, передбачений статус додаткового захисту.

Тимчасовий захист, який нині надається в ЄС утікачам від війни Росії проти України, не є формою міжнародного захисту; побутове визначення осіб із тимчасовим захистом як «біженців» не відповідає міжнародному праву — вони є вимушеними переселенцями.