Вибори в Чехії: в місцевих виборах традиційні партії втрачають, у Сенаті опозиція зберігає більшість
За повідомленнями ЗМІ, на виборах, що відбувалися в п’ятницю й суботу, було обрано загалом майже 9150 депутатів місцевих рад (сільських, містечкових, міських чи районних у великих містах) від 10 традиційних політичних партій і однієї новоствореної, ще понад 50 тисяч депутатів були обрані як незалежні від цих партій.
Найтяжчого провалу порівняно з результатами комунальних виборів 2022 року зазнали: найпотужніша з кількох комуністичних партій KSČM, яка на загальночеському рівні тривалий час збирала по 15—20 відсотків і входила до нижньої палати парламенту; партія SocDem, раніше відома за скороченням ČSSD (після її перейменування це відоме скорочення відразу забрав собі новий політичний суб’єкт) — ця партія свого часу не раз бувала владною в Чехії, її головою був колишній прем’єр-міністр, а потім президент Мілош Земан; і партія SPD Томіо Окамури, нині добре відома українцям у Чехії.
Натомість найкращий результат у місцевих виборах — лише на чотири десятки мандатів менше, ніж 2022 року, — має нині опозиційна партія STAN («Старости і незалежні»).
Уперше здобула мандати місцевих депутатів (20) партія „Motoristé sobě“, яка на загальнодержавному рівні є частиною урядової коаліції. Першого свого депутата вона отримала в селі Черноучек в Устецькому краї — рідному селі президента Петра Павела, з яким голова партії, міністр закордонних справ Петр Мацінка має давню особисту ворожнечу.
Мацінка навіть спеціально приїхав до села вранці в п’ятницю, щоб, виходячи з попередньої заяви Павела про рішення пропустити вибори через відпустку, зібрати негативні відгуки про це рішення президента від мешканців села. Але його план зірвався: Павел, перервавши закордонну відпустку, все ж прилетів до Чехії на кілька годин і таки проголосував на виборах сільради в рідному селі.
Загалом серед обраних у комунальних виборах місцевих депутатів виявилося 26 18-річних — наймолодших, які могли балотуватися. Найстарша обрана депутатка має 92 роки; серед кандидатів найстаршим був 99-річний.
Перші результати виборів, голосування на яких завершилося в суботу о 14.00, були передані вже о 14.28, коли надійшли результати підрахунку голосів із однієї з дільниць у селі Місковіце в Середньочеському краї. Протягом наступних двох хвилин надійшли наступні два результати.
А от у празькому районі Прага-5 підрахунок результатів і місцевих, і сенатських виборів протривав до ранку в неділю: ці результати з останньої дільниці були подані о 7.01 ранку. На виборах чотири роки тому підрахунок тривав на годину менше.
У трьох невеликих селах вибори не відбувалися — в них не знайшлося навіть мінімальної кількості охочих балотуватися (а в одному з них узагалі жодного охочого). Цими селами тимчасово керуватимуть призначені Міністерством внутрішніх справ адміністратори, потім там будуть оголошені нові вибори.
Також у п’ятницю й суботу обирали третину складу Сенату — верхньої палати парламенту. Для нинішньої опозиції принциповим було втримати свою більшість, яку вона мала до виборів. І, за результатами першого кола виборів, схоже, так і станеться.
З 27 сенаторів, яких обирали нині, п’ять були обрані вже в першому колі, і четверо з них — саме представники опозиційних партій; п’ятий представляє новостворену партію „Naše Česko“, яка радше тяжіє теж до опозиції.
У тих округах, де через тиждень відбудеться друге коло сенатських виборів, опозиція теж має добрі шанси.
Участь у комунальних виборах склала 47,19 відсотка, в сенатських 43,31 відсотка.
Крім того, майже в чотирьох десятках територіальних громад чи міських частин відбулися й місцеві референдуми з різноманітних питань. Найчастішим питанням — у двох десятках випадків — було будівництво вітроелектростанцій на території громади, і найчастішою відповіддю стала негативна (згоду дала лише одна громада).
Кілька референдумів оголосили нечинними — в них узяло участь менш ніж 35 відсотків від зареєстрованих виборців.