Чеські археологи досліджують печеру, яка відкриває історію заселення Європи. Вона на Закарпатті
Саме українське Закарпаття є однією з ключових областей для дослідження історії заселення Європи людиною. Саме на Закарпатті, в місцевості Королево, були виявлені найдавніші ознаки перебування в Європі предків сучасної людини. Тепер в іншому місці області вчені повернулися до печери, що ховає сліди перебування значно ближчих до нас людей.
Це перша українсько-чеська археологічна експедиція до печери Молочний Камінь. Українські археологи досліджували її 53 роки тому.
Цього разу спільні дослідження плануються й на наступні сезони. Цьогорічна експедиція була підготовчою: вчені перевірили стан об’єкту, зібрали зразки і підготували умови для роботи на майбутнє.
Дослідження 1972—1973 років виявили, що в печері неодноразово зупинялися мисливці часів пізнього палеоліту — приблизно 25,5 тисяч років тому. Там було знайдено велику кількість кісток тварин, у першу чергу печерних ведмедів, на яких вочевидь полювали мешканці печери.
Нині вчені знайшли первісний зондаж 1972 року і знову відкрили профіль відкладів біля входу до печери. Саме окремі шари відкладів можуть зберігати інформацію про вік знахідок і про середовище, в якому жили давні люди і тварини.
«Більш ніж через пів століття ми повернулися до профілю, який одного разу вже видав сліди пізньопалеолітичних мисливців. Сьогоднішні методи датування і аналіз стародавньої ДНК можуть сказати нам про цю печеру набагато більше, ніж було можливо в 70-х роках», — сказав Роман Ґарба з Археологічного інституту Академії наук Чехії у Брні, фахівці якого досліджували нині печеру разом із колегами з Інституту археології Національної академії наук України.
Окремі кістки вчені будуть досліджувати радіовуглецевим і уран-торієвим методами. Було також відібрано десять зразків для аналізу стародавньої ДНК, що можуть зберегти генетичні сліди тварин і людей, які жили в печері, навіть якщо їхні скелетні останки не збереглися.
Печера Молочний Камінь розташована посеред букового лісу в однойменному вапняковому скельному масиві на висоті близько 840 метрів над рівнем моря. З найближчого до неї села Мала Уголька, де жили учасники експедиції, до печери треба пройти близько 4 кілометрів і при цьому піднятися на 450 метрів у висоту.
Тож, крім власне археологічних досліджень, учені також з’ясовували можливості транспортування, поселення й харчування, що буде важливо для планування наступних дослідницьких сезонів.
«Значення цієї роботи полягає в тому, що Молочний Камінь є нині єдиною печерною місцевістю на Закарпатті і однією з трьох відомих місцевостей в українських Карпатах, де засвідчено перебування давньої людини», — зазначила Лариса Кулаковська з Інституту археології НАНУ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
А команда під керівництвом Романа Ґарби з чеського Археологічного інституту вже має на своєму конті фундаментальне відкриття в іншому місці на Закарпатті. 2024 року вони опублікували в престижному журналі Nature матеріали дослідження, яке довело, що найдавніші кам’яні інструменти зі стоянки Королево, створені предками людини, мають вік приблизно 1,4 мільйона років. Це найдавніший надійно датований доказ перебування людини в Європі, який підтверджує гіпотезу, що перші люди заселили Європу зі сходу, через територію України.
