Новини

Про зміст розмови посла Олександра Змеєвського з заступником міністра закордонних справ Чехії Яном Маріаном у Чернінському палаці, де працює чеське МЗС, повідомило в п’ятницю посольство Росії в Чехії.

За цим повідомленням, посол відкинув звинувачення чеської сторони у свідомому порушення повітряного простору Польщі в ніч на 10 вересня, коли під час повітряного удару Росії по Україні дронами й ракетами від 19 до 23 дронів полетіли далі до Польщі.

За твердженням посла, «факт належності безпілотних апаратів російським збройним силам встановлений не був», а під час удару по Україні «об’єкти для ураження на території Польщі не планувалися, а досяжність польоту використаних у перебігу удару безпілотних апаратів не перевищує 700 кілометрів».

При цьому станом на четвер, коли відбулася зустріч, було відомо принаймні про 16 російських дронів типу «Гербера», які чи уламки яких були виявлені на території Польщі. В п’ятницю був виявлений уже 17-й. Усі вони були спеціально модифіковані для далекого польоту — зокрема, мали додаткові паливні баки і додаткові антени для забезпечення зв’язку на великій відстані.

У четвер про виклик російського посла до Міністерства закордонних справ Чехії у зв’язку зі вторгненням Росії в повітряний простір Польщі повідомив міністр Ян Ліпавський (коаліція „Spolu“). «Російські дрони в Польщі — це чиста провокація Кремля. Чехія твердо підтримує Польщу. Ми будемо захищати територію альянсу (НАТО — ред.)», — написав він у соцмережі ікс.

У ніч на 10 вересня під час чергового повітряного удару по Україні Росія запустила частину дронів на територію Польщі. Польські джерела говорили про 19 чи й 23 дрони; на цей час виявлено принаймні 17 російських дронів чи їхніх решток. Для протидії їм було піднято в повітря бойову авіацію; за повідомленнями, були збиті чотири дрони, які могли становити небезпеку: за даними польського попереднього розслідування, кілька дронів прямували просто на військово-повітряну базу біля міста Ряшева (Жешува), через яку постачається західне озброєння для України. Тим часом у союзі НАТО не вважають цей інцидент за напад, хоча визнають, що він був спланований свідомо.

Низка чільних чеських політиків різко засудила цей інцидент, вважаючи його не випадковим і закликаючи зупинити Росію. Чехія також вирішила надати Польщі допомогу в захисті її повітряного простору від російських дронів, направивши туди вертолітний загін своїх сил спецпризначення.

Про це Ян Ліпавський (коаліція „Spolu“) повідомив у соцмережі ікс. «Я вирішив викликати російського посла. Російські дрони в Польщі — це чиста провокація Кремля. Чехія твердо підтримує Польщу. Ми будемо захищати територію альянсу (НАТО — ред.)», — написав він у четвер.

За повідомленням інтернет-видання Novinky.cz, посол Олександр Змеєвський пробув у Чернінському палаці, в якому працює Міністерство закордонних справ Чехії, близько 15 хвилин. Його прийняв заступник міністра Ян Маріан — сам міністр ніколи не приймає послів чи дипломатів. Речник МЗС Даніел Драке відмовився уточнити, в чому саме полягала розмова.

У четвер дипломатів Росії викликали до своїх МЗС також Іспанія й Нідерланди. Польща вчинила так іще в середу.

У ніч на 10 вересня під час чергового повітряного удару по Україні Росія запустила частину дронів на територію Польщі. Польські джерела говорили про 19 чи 23 дрони; на цей час виявлено 16 дронів чи їхніх решток. Для протидії їм було піднято в повітря бойову авіацію; за повідомленнями, були збиті чотири дрони, які могли становити небезпеку. Тим часом у союзі НАТО не вважають цей інцидент за напад, хоча визнають, що він був спланований свідомо.

Низка чільних чеських політиків різко засудила цей інцидент, вважаючи його не випадковим і закликаючи зупинити Росію. Чехія також вирішила надати Польщі допомогу в захисті її повітряного простору від російських дронів, направивши туди вертолітний загін своїх сил спецпризначення.

Прага готова надати Варшаві вертолітний підрозділ для спеціальних операцій із трьома машинами Мі-171Ш зі спеціальним обладнанням, повідомило в середу ввечері чеське Міністерство оборони. Із проханням про такий підрозділ звернулася до Чехії Польща після того, як у ніч на 10 вересня на її територію залетіло близько двох десятків російських дронів.

Допомога Польщі буде надана в межах чинного мандату. Підрозділ має бути направлений протягом кількох днів, чисельність військовослужбовців у ньому буде уточнена залежно від поточної ситуації і можливостей логістичної підтримки, але не перевищить 150 бійців, повідомив начальник Генерального штабу Збройних сил Чехії Карел Ржегка. Термін дислокації чеських вертолітників у Польщі планується до трьох місяців.

Відповідно до чинного мандату на розміщення сил і засобів Міністерства оборони на 2025—2026 роки, що його чеський парламент схвалив минулого року, з метою посилення оборони східного кордону НАТО до Естонії, Литви, Латвії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії й Болгарії може бути направлено загалом до двох тисяч чеських військових. Наразі вони вже розміщені в межах цього мандату у Словаччині, Литві і Латвії.

У ніч на 10 вересня під час чергового повітряного удару по Україні Росія запустила частину дронів на територію Польщі. Польські джерела говорили про 19 чи 23 дрони; на цей час виявлено 16 дронів чи їхніх решток. Для протидії їм було піднято в повітря бойову авіацію; за повідомленнями, були збиті чотири дрони, які могли становити небезпеку. Тим часом у союзі НАТО не вважають цей інцидент за напад, хоча визнають, що він був спланований свідомо.

Десятки фахівців шукатимуть способи, як зміцнити українську науку і вищі школи в повоєнний час на конференції про відновлення України в дослідженнях і освіті, яку ініціював Масариків університет. Конференція відбудеться 17 вересня, в ній візьмуть участь представники академічної сфери, інституцій і університетів із України і решти Європи.

Конференція є вступом до проєкту підтримки наукової і дослідницької інфраструктури в Україні з назвою RIFF, що його координує Масариків університет. Цей проєкт триватиме до 2028 року, в ньому беруть участь 14 партнерів із Європейського союзу і України. Його мета — створити «дорожню карту» для дослідницької інфраструктури України, яка стане стратегічним планом її повоєнної відбудови і модернізації.

«Водночас ми реалізуємо навчальну програму, яка дасть можливість українській дослідницькій та інноваційній спільноті ефективно проєктувати дослідницьку інфраструктуру і користуватися нею», — сказав координатор проєкту Ондржей Граділ, якого цитує агентство ČTK.

Масариків університет у Брні після початку повномасштабної війни Росії проти України влаштував спеціальний вступний процес для українських біженців, прийнявши майже 500 студентів із України, і взяв на роботу більш ніж сто працівників із України. Університет також влаштував низку акцій на підтримку України.