Новини

Як мовиться в рішенні поліції, яке навело в четвер інтернет-видання Чеського радіо iRozhlas.cz, два злочини член Палати депутатів і почесний голова партії „Motoristé sobě“ вчинив своїми старими дописами в фейсбуці, ще один — демонстрацією нацистського вітання в одному з відео.

Поліція перевірила 85 дописів Турека за 2010—2017 роки і дійшла висновку, що вісім із них мають ознаки кримінального злочину, а саме підбурювання до ненависті щодо групи осіб чи до обмеження їхніх прав і свобод і образи нації, раси, етнічної чи іншої групи осіб.

Іще один злочин, скоєний Туреком, — схвалювання кримінального злочину. Йдеться про допис, у якому він виправдовував підпал чеськими неонацистами 2009 року дому ромської родини, внаслідок якого зазнала вкрай тяжких опіків мала ромська дівчинка: «спалити циганча — це полегшувальна обставина», написав він.

За словами поліції, з обсягу дописів очевидна тривала і послідовна тенденція висловлювань Турека: це не одноразовий ексцес чи висловлювання в стані афекту, а неодноразові суспільно шкідливі дії. Як з’ясували слідчі, Турек здійснював словесні напади, зокрема, на темношкірих, ромів чи гомосексуалістів, щоб збудити ненависть до них.

Також поліція виявила публічну демонстрацію депутатом нацистського вітання у відеосюжеті 2015 року — це становить злочин виявлення симпатії до рухів, спрямованих на придушення прав і свобод людини.

Але через те, що всі ці злочини були скоєні понад п’ять років тому, Турека не можна притягнути за них до відповідальності — термін давності збіг, тож справу довелося закрити.

Турек і далі заперечує свою провину, посилаючись на те, що вона, мовляв, не підтверджена судом.

Після парламентських виборів минулої осені, коли Філіп Турек розглядався як кандидат на посаду міністра закордонних справ, видання Deník N з’ясувало, що він раніше публікував у соцмережах численні дописи ксенофобського, расистського, сексистського, гомофобського і пронацистського змісту, але згодом вони були видалені.

Турек спершу заперечував, що писав ті дописи, та врешті визнав авторство деяких дописів і вибачився за них, заявивши, що то був просто «чорний гумор». Але він продовжував заперечувати, що писав найгостріші з них.

Його партія подала до суду на видання Deník N і журналістку-авторку статті. Цю справу поліція теж закрила, не виявивши в їхніх діях ніяких ознак злочину.

Через цей скандал партія „Motoristé sobě“ висунула Турека на менш помітну посаду міністра довкілля. Але президент Петр Павел заявив, що цей скандал дискваліфікує Турека з будь-якої міністерської посади, і відмовився призначати його.

Військовозобов’язані українські чоловіки віком від 18 до 60 років більше не зможуть отримувати консульські послуги без військово-облікових документів.

Кабінет міністрів України ухвалив постанову № 981. Цією постановою скасовано попередні акти 2024 року і запроваджено новий порядок взаємодії держави з військовозобов’язаними. Документ визначає механізм ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів і перевірки дійсності військово-облікових документів консульською посадовою особою закордонної дипломатичної установи України.

Нові правила стосуватимуться не лише технічного ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а й встановлюють механізм контролю за громадянами, які перебувають за кордоном.

Тепер більшість консульських послуг для чоловіків віком від 18 до 60 років будуть доступні лише за наявності чинного військово-облікового документа. Його наявність консули автоматично перевірятимуть через систему «e-Консул», яка пов’язана із системою «Оберіг» — єдиним державним електронним реєстром призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

Минулого року до Чехії прибуло більше українських біженців-чоловіків, ніж жінок. Це був перший випадок такої зміни від початку повномасштабної російської агресії проти України. Ця тенденція зберігається: порівняння даних за минулий і поточний роки свідчить, наприклад, про те, що за останній рік кількість українських чоловіків працездатного віку в країні зросла більш ніж на двадцять тисяч.

«Це важливий імпульс, який допоможе економіці в таких галузях, як будівництво, інженерія та логістика», — заявив виданню Novinky.cz Томаш Проуза, президент Конфедерації торгівлі й туризму та віцепрезидент Торгової палати, коментуючи прибуття українських чоловіків.

Проуза зауважив, що перша хвиля після початку війни складалася переважно з жінок, які часто не могли виконувати важку фізичну роботу. Натомість зараз дедалі частіше прибувають чоловіки працездатного віку.

«Минулого року частка жінок становила 48,3 відсотка. Уперше кількість чоловіків, які отримали статус захисту протягом року, перевищила кількість жінок», — мовиться в липневому звіті про стан міграції (щорічному документі Міністерства внутрішніх справ, що підбиває підсумки попереднього року). Так званий тимчасовий захист гарантується Європейським союзом і дозволяє біженцям з України легально жити та працювати в країнах ЄС.

Ще у 2023 році жінки становили 56,3 відсотка тих, хто прибував до країни, однак минулого року ситуація змінилася. Наприкінці серпня Київ дозволив виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років. На цих чоловіків не поширюється дія українського закону про призов на військову службу (який починається з 25 років), тоді як особи віком від 23 до 25 років належать до категорії резервістів.

Після цього пом’якшення правил до Чехії почала прибувати значно більша кількість молодих чоловіків. «Восени минулого року цей показник у певні періоди сягав понад тисячу осіб на тиждень», — зазначила речниця Міністерства внутрішніх справ Гана Мала. До початку поточного року ця кількість знизилася до кількох сотень осіб на тиждень.

«Для нас удвічі важливіші ті, хто приїжджає до нас на початку своєї кар’єри. Є ймовірність, що вони облаштують тут нову домівку й продовжуватимуть вести активний спосіб життя», — пояснив Проуза, зауваживши, що такі люди можуть працювати, сплачувати податки та сприяти підтримці систем соціального забезпечення й охорони здоров’я протягом наступних десятиліть.

Чехія вже тривалий час приймає найбільшу в Європі кількість українських біженців у перерахунку на душу населення. Наразі в країні проживає понад 394 000 осіб; рівно рік тому цей показник становив 380 000. Міністерство внутрішніх справ класифікує їх за віком і статтю.

Щодо жінок віком від 18 до 65 років, то ці цифри залишаються майже незмінними протягом останніх дванадцяти місяців. Зараз у Чехії проживає понад 160 280 таких жінок — приблизно на 500 менше, ніж рік тому. Водночас кількість чоловіків цієї ж вікової категорії суттєво зросла: вона збільшилася більш ніж на 21 200 осіб, сягнувши загального показника у 132 000.

Попри це, жінки все ще становлять більшість серед біженців у Чехії. Вони складають 55 відсотків згаданої вище групи працездатного віку, а в загальній структурі біженців усіх вікових категорій частка жінок становить трохи менше ніж 54 відсотки. Минулого року біженці в країні вперше отримали право на спеціальний статус довгострокового проживання, що гарантує їм можливість жити в Чехії ще п’ять років і право подати заяву на отримання дозволу на постійне проживання. Однак для цього необхідно виконати низку суворих вимог, зокрема отримувати річний дохід (до вирахування податків) у розмірі щонайменше 440 000 чеських крон.

На сьогодні такий статус отримали близько 15 000 осіб. «Серед власників цього спеціального статусу довгострокового проживання жінки дещо переважають чоловіків: вони становлять 54% проти 46% чоловіків», — йдеться у щорічному звіті міністерства з питань міграції.

Утім, ситуація з біженцями та їхнім гендерним розподілом може незабаром знову змінитися. Держави-члени Європейського союзу домовилися, що статус тимчасового захисту більше не надаватиметься чоловікам віком від 23 до 60 років, які прибувають до ЄС.

Ці чоловіки не можуть виїхати з України без спеціального дозволу, оскільки вони є резервістами або підлягають призову на військову службу. Очікується, що це нововведення набуде чинності найближчим часом: окремі держави мають офіційно затвердити це рішення протягом кількох тижнів, після чого воно одразу почне діяти.

Нові правила стосуватимуться лише тих, хто прибуває до країни після їх запровадження. Ті, хто отримав захист до набуття чинності новим розпорядженням, зможуть і надалі проживати в Чехії та інших країнах Європи.

З 3 по 9 серпня в Брно проходитиме друга частина літнього заходу. Перший етап фестивалю відбувся в липні.

Цього літа в парку Kraví hora на відвідувачів чекають гігантські десятиметрові надувні моделі небесних тіл, сеанси в цифровому планетарії та кінопокази просто неба, де демонструватимуть найкращі науково-фантастичні фільми.

Цьогоріч головним об'єктом виставки є гігантська модель «Гігалон», що зображає Юпітер, разом із середніми надувними моделями планет.