Новини

Аварія сталася в суботу вранці неподалік сіл Олексовіце і Леховіце в Південноморавському краї. Із 47 травмованих сім мають травми тяжкі чи середньої тяжкості, 25 легкі травми; всіх їх доправили до лікарень у Брні і Зноймі. Решту 15 потерпілих, які не потребували шпиталізації, медики оглянули на місці і відпустили.

Як повідомило консульство України у Брні, легких травм зазнали дві громадянки України, вони обійшлися медичним оглядом і змогли продовжити поїздку.

Через аварію протягом п’яти годин було повністю перекрите шосе, що поєднує Брно і Зноймо, потім іще кілька годин рух повз місце аварії був організований почергово.

Схожа аварія з зіткненням двох рейсових автобусів сталася минулої середи біля Кладна в Середньочеському краї.

Пілот Їржі Пруша розповів про це інтернет-виданню Seznam Zprávy, коли приземлився в п’ятницю на летовищі в себе вдома в Пржибрамі.

Полюса він досяг 4 липня після майже 5,5-годинного перельоту зі Шпіцбергену. За його словами, підготовка до польоту тривала рік.

За цей час Пруша на вимогу регуляторних органів Норвегії, якій належить Шпіцберген, оформлював усі необхідні дозволи, а також відбув курс виживання в разі аварійної посадки на кризі чи на воді.

За словами пілота, дозвіл було отримати непросто — він отримав цілий список вимог, яким мав відповідати він, його літак і його обладнання, а також того, чому він мав навчитися. Через це він тричі побував у Норвегії, щоб відбути там необхідні навчання.

Зокрема, він повинен був мати з собою запаси їжі та інші засоби, щоб вижити протягом тижня, не замерзнувши, а також курс стрільби й іншої боротьби з полярними ведмедями в разі їхнього нападу, «щоб ведмідь мене не зжер», розповів Їржі Пруша.

Як видно з відеозапису, він летів ультралегким літаком Shark словацько-чеської фірми Shark.Aero. Такі літаки, обладнані засобами радіоелектронної боротьби, вже отримувала Україна для протистояння російським ударним дронам: цей літак не збиває російські дрони, а веде з ними радіоелектронну боротьбу, порушуючи наведення їх на ціль.

Про це мовиться в оприлюдненій у п’ятницю доповіді Європейської комісії щодо Чехії. «Проєкт закону, запропонований новим урядом, який скасував би концесійну плату за громадські ЗМІ, викликав занепокоєння», — мовиться в документі.

У доповіді згадано, що планована урядом зміна способу фінансування Чеського телебачення і Чеського радіо з нинішньої системи прямих внесків від слухачів чи глядачів, які часто називають застарілим терміном «концесійна плата», на фінансування безпосередньо з державного бюджету призвело б із 2027 року до зниження надходжень до їхніх бюджетів приблизно на 15 відсотків порівняно з цьогорічними бюджетами.

«Монітор плюралізму ЗМІ щодо Чехії вказує, що громадські ЗМІ знову опинилися під політичним тиском, і це призвело до посилених спроб впливу на редакційне спрямування і персональні рішення. Внаслідок цього була підвищена оцінка ризику в цій галузі до середньо низького рівня», — мовиться в звіті.

Критики урядового плану і в Чехії, і за кордоном звертають увагу, що запропоновані урядом суми бюджетного фінансування громадських мовців мають знизитися більш ніж на одну шосту порівняно з нинішніми, і не буде твердих гарантій збереження цього фінансування, як і гарантій збереження незалежності громадських ЗМІ від уряду. Занепокоєння цими планами вже висловлювали і самі громадські мовці, і журналістські кола, і представники Європейського союзу і міжнародних організацій. Працівники громадських мовців страйкували на знак протесту проти цих планів.

За перше півріччя держборг зріс на 49,2 мільярда крон і становить 3,727 трильйона крон, повідомило в п’ятницю Міністерство фінансів у квартальному звіті.

Таким чином, на кожного чеха теоретично припадає частка боргу в 324 034 крони.

Але рівень заборгованості від початку року дещо впав: із 42,9 відсотка від валового внутрішнього продукту до 42,4 відсотка від ВВП.

Державний борг виникає з боргів уряду перш за все через нагромадження дефіцитів державного бюджету. Наприкінці червня цей дефіцит склав 183,6 мільярда крон.