Перепоховання останків поета Карела Гинека Махи на празькому Вишеграді 85 років тому стало маніфестацією проти нацизму
Останки Махи були перевезені з цвинтаря в Літомержицях відразу по тому, як Судети, разом із цим містом, окупувала нацистська Німеччина. Перевезення їх до Праги стало урочистою подією. Другий похорон Карела Гинека Махи 7 травня 1939 року, коли окупована була вже вся Чехія, перетворився на один із найбільших протестів у перші роки окупації.
Карел Гинек Маха, мабуть, найбільше відомий своєю поемою „Máj“, у часи міжвоєнної й доокупаційної чехословацької Першої республіки був одним із символів національного самоусвідомлення, але перш за все символом свободи. Найвизначніший представник чеського романтизму, Маха помер 6 листопада 1836 року в Літомержицях після того, що, як вважають, підхопив інфекцію від брудної води, коли він допомагав гасити нею пожежу, нею ж умивався і її й пив. Йому не сповнилося й 26 років. Поховали його на цвинтарі в Літомержицях того дня, на який було призначене його весілля.
Перевезення останків Махи до Праги ініціював більш ніж через сто років по тому Карел Енґліш, тодішній голова Національного банку Чехословаччини. Він хотів, щоб останки не потрапили в руки німців.
Їх зберігали в крематорії в празькому районі Страшніце до 6 травня 1939 року. Тоді — вже за окупаційного «протекторату Богемії і Моравії» — їх виставили в Пантеоні Національного музею в дубовій труні, загорненій у національний прапор.
Останню шану йому прийшли віддати близько 50 тисяч людей. Іще 200 тисяч, стоячи на хідниках, спостерігали за процесією перевезення катафалку до храму Святих Петра і Павла на Вишеграді.
За жалобною церемонією завдяки радіо стежив весь народ
Над могилою «бентежного романтика» на Вишеградському цвинтарі виступили, наприклад, генерал і письменник Рудольф Медек чи поет Йозеф Гора. А непрямо там були присутні люди з усієї країни — адже церемонію передавали на радіо в прямому ефірі, що тривав дві години. Коментар вели Йозеф Цінцібус, перший професійний репортер Чехословацького радіо, Мілослав Дісман, радіо- і театральний діяч, і радіожурналіст Франта Коцоурек, і цей репортаж досі вважається одним із найкращих зразків чеської радіожурналістики.
Демонстративна акція не лишилася без наслідків. Священник Богуміл Сташек, який виступав із казанням на похороні і ще на кількох антинацистських акціях, був у жовтні 1939 року арештований і до кінця війни ув’язнений у концтаборі Дахау. А репортер Франта Коцоурек загинув у концентраційному таборі Аушвіц-Біркенау.
