Скульптура українського митця в Пржибрамі присвячена родинам, які пережили війну
Скульптура з серії «Три ноги на двох» роботи Владислава Волосенка була встановлена біля павільйону I Обласної лікарні в цьому місті Середньочеського краю. Дощ не відрадив людей від присутності на відкритті.
Чоловік і жінка сидять обнявшись. І мають разом три ноги на двох. Автор присвятив її родинам, які пережили війну і тяжкі поранення.
«Коли я від початку війни (Росії проти України — ред.) бачив, як і молоді, і старі поверталися з фронту і були скалічені, були без руки, ноги, мали інші поранення, мене це глибоко вразило. Мій дід теж залишився без руки, так що для мене це дуже особисте», — розповів скульптор про свого родича, ветерана Другої світової. Серію «Три ноги на двох» Владислав Волосенко започаткував 2014 року, відразу після початку російської війни.
Скульптура у Пржибрамі зображає подружжя, в якому чоловік не має ноги. «Вона символізує кохання, родинну любов, любов між чоловіком і дружиною. Коли люди повертаються з фронту, вони потребують відчувати цю любов. Саме це я хотів передати цією скульптурою», — пояснює Волосенко.
Ця скульптура — одна з чотирьох, які створили чотири автори під час скульпторського симпозіуму минулого року в селі Мілін неподалік Пржибрамі. «Всі вони мають символізувати людей, які стали біженцями, пішли у прийми, людей, які потерпають від війни. В першу чергу — звичайних людей», — прокоментував староста Міліну Владімір Воячек під час відкриття скульптури.
Майже двометрова композиція присвячена людям, які пережили війну і фізичні втрати, але зберегли єдність, гідність і любов. «І Владислав Волосенко якраз казав, що було б добре встановити її десь, де вона буде допомагати лікувати, куди буде приносити гармонію», — продовжив Воячек.
Нагадування про страждання
Відкрили скульптуру 11 листопада — на День воєнних ветеранів. «Ми хочемо разом із містом Пржибрам нагадувати про спадщину і біль воєнних ветеранів. Можливо, скульптура матиме своє майбутнє, і зібрання чи зустрічі біля неї будуть мати своє добре майбутнє», — додав староста Міліну.
Вацлав Швенда, відповідальний за культуру в адміністрації Середньочеського краю, теж вважає, що ця скульптура є важливим нагадуванням про страждання не тільки воєнних ветеранів, а й звичайних людей. «Для нашої лікарні це нагадування про те, що наслідкам воєнних конфліктів ми маємо протиставляти взаємну підтримку, любов і людяність», — вважає він.
А ще скульптура, встановлена на території лікарні, має бути шаною всім медпрацівникам, які рятують здоров’я і життя людей і допомагають людям впоратися з наслідками тяжких поранень.
