Святий Миколай і Мікулаш приходять разом
Цього року українці вперше святкуватимуть день святого Миколая за новим стилем — разом із чехами й більшістю світу.
Завдяки тому, що дві провідні християнські церкви України — Православна церква України і Українська греко-католицька церква — цієї осені перейшли на новий стиль, день Миколая-Чудотворця відтепер вшановується 6 грудня. Але в Чехії святкують уже ввечері 5 грудня.
Уже цього вечора в багато чеських помешкань постукає святий Мікулаш із його традиційними в Чехії супутниками — ангелом і чортом. Іноді ангелів і чортенят із Мікулашем приходить відразу декілька. Костюмований почет святого можна зустріти цього дня на вулицях і площах по всій Чехії.
Святого Миколая-Мікулаша за традицією вважають небесним покровителем моряків, рибалок, торгівців, фармацевтів, юристів, студентів, ув’язнених і, в першу чергу, дітей. І саме дітям він із ангелом і чортом приносить — кому щось солоденьке, а кому й картоплину чи вуглинку. Вони-бо знають, чи була дитина протягом минулого року слухняною й поводилася добре, чи, може, бешкетувала й не слухалася…
Про милосердя і добродіяння святого існує багато легенд. Одна з найпоширеніших у Чехії оповідає про бідняка, який, щоб урятувати родину від голоду, вимушено вирішив віддати своїх трьох дорослих дочок на заробітки в дім розпусти. Дізнавшись про це, єпископ Миколай три ночі поспіль підкидав золоті монети через відчинене вікно до спальні сестер. Завдяки цьому батько не лише розплатився з боргами, а й зміг зібрати посаг на весілля дочок. Мабуть, саме з цієї легенди вийшла традиція роздавати від імені святого Миколая подарунки.
За переказами, Миколай народився в місті Патарі, що стояло на південному узбережжі нинішньої Туреччини, в регіоні, що звався Лікія, в родині доброчесних і заможних греків-християн — традиційно датою його народження називають 15 березня 270 року. Після смерті батьків він роздав більшу частину майна знедоленим і нужденним. А щоб уникнути подяк, він вирушив у паломництво в Палестину.
На зворотному шляху він прийшов до міста Мира, відомого також як Міри-Лікійські — нині на його місці стоїть турецьке місто Демре. А там якраз перед тим помер місцевий єпископ, і місцеві священники вирішили: новим єпископом стане перший священник, який уранці зайде до храму. Ним і став Миколай, який мав сан священника. Він спершу відмовлявся від єпископства, але врешті погодився і виконував свої обов’язки до смерті — за традицією, 6 грудня 343 року.
Його останки зберігалися в храмі в Мирі, збудованому на його честь. Та після приходу на ці землі турків-сельджуків, які сповідували іслам, 1071 року в Європі вирішили, що останки в небезпеці. За них конкурували багаті італійські міста мореплавців — Барі й Венеція. Моряки з Барі дісталися до Мири першими і 1087 року фактично викрали ці останки і перенесли до свого міста, де їх вшановують досі.
Але менш відомо, що й венеційці досягли свого: вони відвідали Барі 1100 року, зайшли до напівпокинутого храму — і з’ясували, що прибульці з Барі так поспішали, що залишили в гробниці майже половину останків. І тепер ця друга частина вшановується в Венеції в храмі Святого Миколая на острові Лідо.
Визнаний святим уже в давні часи, Миколай став одним із найбільш шанованих святих усього християнського світу. Після перенесення його останків до Італії культ святого Миколая став поширюватися і в центральній та західній Європі.
Традиція роздавання подарунків від імені святого виникла, ймовірно, в Німеччині в X—XII сторіччях. У ті часи в монастирських школах існувала традиція «єпископських ігор»: 28 грудня один із учнів перевдягався в абата чи єпископа. У XIII столітті ця традиція перемістилася на день напередодні свята святого Мікулаша, який був відомий як щедрий єпископ.
Про популярність культу святого Миколая-Мікулаша в Чехії свідчить велика кількість храмів, збудованих на його честь: у Празі таких три, в центральній Чехії — близько 25.
Також здавна в багатьох куточках Чехії влаштовують мікулашські ярмарки до святкування дня святого Мікулаша. На них продаються печиво, пряники, марципан чи маленькі іграшки. А в місті Клатови до цього додаються популярні фігурки чортиків із чорносливу.
Окремо варто згадати мальовниче оформлені пряники: звісно, найпопулярніші з них — це фігурки Мікулаша, ангела й чорта. І в чеських родинах чимало господинь пече мікулашські пряники, щоб тішити ними своїх рідних.
