У центрі Праги встановили «Дерево побажань і молитов за Україну»
Воно стоїть на невеликій площі біля Національного театру, що несе ім’я Вацлава Гавела.
Художній об’єкт назвали „Já je já skrze druhého“ (приблизно «Я є тим, ким є, завдяки іншим»). Ініціатором встановлення виступила чеська доброчинна організація Charita Česká republika, яка в Україні допомагає вимушеним переселенцям, а створили цей об’єкт Домінік Ланґ і Александра Вайд.
Словенська мисткиня, яка очолює студію фотографії у Вищій школі прикладного мистецтва в Празі (її більше знають як UMPRUM), розповіла Radio Prague International про створення інсталяції.
«Кілька місяців тому до нас звернулася Charita і запитала, чи наші студенти не були б зацікавлені створити художній об’єкт у відкритому просторі в пам’ять про перші роковини російського вторгнення в Україну. Але запит надійшов у незручний для студентів час — вони були на канікулах. Тому я вирішила створити цей об’єкт сама разом із Домініком, а студенти могли б нам допомогти».
Домінік Ланґ керує в цій же вищій школі студією скульптури. Як розповів митець, він уже давно знає Александру Вайд як колегу, але досі йому не спадало на думку зробити з нею спільний мистецький твір.
«Урешті розмова про цю інсталяцію була дуже приємною. Ми дуже добре розуміли одне одного і погодилися, що об’єкт повинен мати просту символіку. Він складається з кількох речей, які тимчасово пов’язані одна з одною. Кожен об’єкт має різне минуле. Наприклад, одним із елементів є шматок уже непотрібної металевої труби. А інший — нововитесаний дерев’яний брус. І його майбутнє змінюється при зустрічі з іншими об’єктами».
Але найбільше приваблює глядачів третій елемент — стовбур дерева. Коли придивитися, в ньому видно багато отворів і щілин. Для чого вони, пояснив Домінік Ланґ.
«Деякі з них уже були в цьому дереві. Але більшість отворів ми зробили самі, щоб створити для перехожих місце, куди вони можуть вкласти записку з побажанням. Якщо перехожий напише своє побажання на папері і вкладе в стовбур, він може йти далі з відчуттям, що поділився своїм проханням чи побажанням із іншими».
Усі три складові інсталяції взаємно підтримують один одного і втримують рівновагу, розповіли творці. І в їхній синергії виникає оригінальний художній твір, що метафорично зображає принцип солідарності, який несе в собі думку, що «я» — це завжди елемент цілого, а ціле є невіддільною частиною індивідууму, кажуть вони.
Усі три складові обвинені жовтою стрічкою, а на гілці дерева помістили синій м’яч — ці кольори вказують на зв’язок об’єкта з Україною. А можливість вкласти в отвір чи щілину свої записані думки, віру, сподівання чи молитви нагадує про Стіну плачу в Єрусалимі. «Ми думаємо, що така комбінація різних елементів буде найкращим нагадуванням про російську агресію в Україні і буде сприйматися й ширше — на згадку й про інші жертви, жертви в цілому світі, не тільки в місцях, де йдуть війни», — пояснила Александра Вайд.
Домінік Ланґ високо оцінює співпрацю між його вишем і організацією Charita.
«На початку агресивної війни Росії проти України було терміново необхідно доглядати дітей біженців, коли їхні батьки шукали роботу чи були зайняті чимось іншим. Тож наші студенти влаштували дитсадок і кілька місяців доглядали за дітьми самі. Потім цим садком заопікувалася Charita. І це лише один приклад нашої співпраці. Тому ми й подумали, що важливо зробити свій внесок на користь цієї організації художнім об’єктом».
Інсталяція, яку супроводжує виставка широкоформатних фотографій німецького фотографа Філіппа Шпалека з назвою «Рік із Україною», пробуде на площі Вацлава Гавела до 18 червня.
Генеральний секретар організації Charita Česká republika Якуб Лічка каже, що далі розглядається можливість встановити її в українському Мукачеві — там ця організація опікується притулками для вимушених переселенців зі сходу України.
«Ми б хотіли встановити цей художній об’єкт там. Людей, які зазнали болісної долі, ми хотіли б заохотити і запевнити, що вони не самі і що про них не забудуть — і що Чехія буде допомагати їм стільки, скільки потрібно».
