Українці хочуть реформ для себе, а не для Брюсселю, каже Вера Йоурова
Чеська єврокомісарка вражена, як Україна здійснює реформи під час війни. Єврокомісія рекомендує почати з Києвом переговори про вступ до ЄС.
Про це Вера Йоурова, віцепрезидентка Європейської комісії і єврокомісарка з питань європейських цінностей і прозорості, сказала в інтерв’ю станції «Радіожурнал» Чеського радіо.
— Європейська комісія в середу видала черговий оцінювальний звіт про те, в якій ситуації перебувають окремі країни, що охочі здобути членство в Європейському союзі. На підставі цього звіту Єврокомісія рекомендувала почати переговори про вступ із Україною, а також із Молдовою. У Єврокомісії справді переконані, що Україна і Молдова нині настільки готові до членства в Євросоюзі? Чи не є це все радше політичним жестом, що має підтримати ці країни?
— Справа не у враженнях чи симпатіях — це дуже широке дослідження готовності окремих країн до вступу. Ми оцінюємо чотири категорії: головна — це верховенство права, далі дотримання свобод, стан демократичних інституцій і засобів інформації. Їхня оцінка дуже точна і об’єктивна і вимірює всіх однією міркою. Так що ми вимірювали цілком однаковим методом і Україну, і Сербію чи Чорногорію.
— Про кожну країну, охочу вступити до ЄС, складають детальні оцінювальні звіти. Звіт про Україну має 151 сторінку, він є на сайті Європейської комісії (наразі тільки англійською мовою — ред.). Більша його частина присвячена дотриманню цінностей і засад верховенства права. Чи можливо об’єктивно оцінити це за ситуації, коли Україна вже другий рік перебуває в стані повномасштабної війни?
— Звичайно, Україна серед країн, які оцінювалися, має виняткове становище через те, що вона в стані війни. Вражає те, що вона справді працює над реформами, над реформою конституційного судочинства, судів загальної юрисдикції, здійснює великі кроки в галузі боротьби з корупцією — і превентивні, і репресивні. Вона ухвалює такі закони, які викликають проблеми в багатьох європейських країнах-членах — як-то закони про лобізм, про електронні реєстри чи про маєткові декларації. І це все вона робить у стані війни.
І я б додала, що Україна робить це, бо перебуває й під тиском власного населення. Українці самі кажуть, що по горло ситі старою Україною, де корупція розросталася як ракова пухлина, яка з’їдала всі публічні фінанси і довіру людей до інституцій. Вони кажуть: ми хочемо змінити це. Ми хочемо, щоб держава здійснила ці реформи не для Брюсселю, а для нас.
— В оцінювальному звіті весь час повторюються формулювання, що стосуються галузей, у яких Україна здійснила поступ. А потім відразу йде перелік низки кроків, що їх українці ще мають зробити і ухвалити. Які з них найвизначальніші?
— Ми звертаємо багато уваги на антикорупційну політику, і Україна має антикорупційну стратегію, яка містить і превентивні, і репресивні заходи. Тому у звіті ви прочитаєте, наприклад, що Україна мала б збільшити кількість людей в антикорупційному органі з 700 до 1000. Цей орган мав би, серед іншого, здійснювати ретельні перевірки маєткових декларацій, а це дуже важливий інструмент боротьби з корупцією. Далі це закон про лобізм, що має відповідати європейським стандартам, як частина плану проти олігархів. Є також невиконані моменти в галузі правосуддя, відбір суддів до Конституційного суду і до судів загальної юрисдикції ще не завершений. Усе це мало б привести до того, що в Україні буде незалежне судочинство, яке будуть забезпечувати професійні і морально стійкі судді, і так само й прокуратура. На це ми ще чекаємо, Україна над цим працює.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
— Якщо в грудні на саміті ЄС підтримають початок переговорів про вступ із Україною, який буде подальший графік?
— Далі в березні буде оприлюднений наступний звіт і про Україну, і про Молдову. І в момент, коли всі питання будуть значною мірою вирішені, ми можемо почати складати календар переговорів про окремі галузі виконання європейських норм. Це досить складний момент, коли ми будемо сидіти за столом і дивитися на те, до якої міри українські закони гармонізовані з європейським правом. Бо до того моменту, як країна стає членом ЄС, вона повинна б мати гармонізоване законодавство. Так що це буде ще дуже складно.
