Віктор Ющенко: «Путін боїться політичної солідарності мільйонів людей»
Президент України в 2005—2010 роках говорив із групою іноземних журналістів, серед яких був і кореспондент Radio Prague International, про шлях України і про те, як російське ярмо продовжує загрожувати і Україні, і всій Європі. Розмова відбулася в Києві в жовтні.
Почав Віктор Ющенко з природи відносин між Україною і Росією, що є фундаментально антагоністичною.
«Для нас Росія — лютий ворог, вона веде вже двадцять четверту війну проти України. Путін — це людина, яка робить велику роботу для Росі: він її веде до краху. Думаю, Росія не переживала такого рівня трагедії, яку вона переживає сьогодні. Думаю, ніхто в Європі, ніхто у світі не має сьогодні уявлення, якою повинна бути тактика і стратегія війни з лінією фронту приблизно в 2300 кілометрів, де багато-багато сотень тисяч воїнів беруть участь з одного й другого боку. У всій Європі 210 військових бригад, і з них в Україні 120. І я вам стверджую: найкращий солдат — це український. Сьогодні Україна робить найбільшу безпекову роботу на європейському континенті. Тому коли німці, чи французи, чи британці, чи будь-яка інша нація в Європі каже, що Україна — це найбільш надійний бронежилет Європи, — я з цим цілком погоджуюсь».
Для Ющенка питання не в тому, чи Україна переможе — питання, яке більшість із нас забула поставити. Він переконаний: Україна обов’язково переможе. Справжнє питання в тому, чи режим Путіна залишиться частиною глобальної і європейської політики. Чи будуть держави Європи і світу хотіти будувати своє майбутнє поруч із таким режимом, як путінський?
«Ця особа кожен день вбиває людей, коли ми говоримо про Путіна. Мораль нас вчить, що коли людина вбиває якусь іншу людину, — це злочинець. Його обов’язково судять, його позбавляють прав, він гниє як тварина за ґратами. Йому ніхто руки не подає».
Санкції
Але тим часом ситуація інша. Крім того, Росія навчилася оминати накладені на неї санкції. І про це Ющенко говорив далі.
«Загалом, я сказав би, коли ви берете бюджет Росії за останні 15 років, кожен день Путін від західного ринку за постачання енергоносіїв отримував один мільярд доларів — кожний день. Він уявив, що весь світ біля його ніг. «Кооператив «Озеро» (умовна назва найближчого оточення Путіна — ред.), який створив монополію у нафті, газі, золоті, алмазах, лісі-кругляку, інших природних ресурсах, — це все ОЗГ (організована злочинна група — ред.), яка отримувала платежі, в тому числі, з Західної Європи. Ми говоримо про найбагатшу групу світу. Ми говоримо про оте оточення на чолі з Путіним. Так от сьогодні вони за постачання енергоносіїв, за різними оцінками, недоотримують від 30 до 50 відсотків фінансових ресурсів, які вони отримували до війни».
За словами Ющенка, з боку Путіна було помилкою відмовитися від надходжень, які сплачував європейський ринок до повномасштабного вторгнення Росії до України в 2022 році.
«Я думаю, фатальна помилка Путіна — що він втратив європейський ринок. У нього був у кишені завдяки політиці путінізації Європи найбільш платоспроможний і фінансово надійний ринок світу — Західна Європа. Головні покупці сьогодні — 40—43 відсотки Китай і 30—35 відсотків Індія».
Тож виникає питання: як Путін міг зробити таку помилку? З погляду Ющенка, це не раціональне рішення. Але про Путіна не можна говорити як про раціонального діяча, каже він.
«Я думаю, що було ухвалене помилкове рішення, що Китай виписує страховий поліс Путіну: якщо зникає європейський ринок — миттєво виникає новий, азійський ринок. Але цей новий азійський ринок не є рівнозначний втраченому європейському. Проаналізуйте, які ціни використовує азійський ринок, наприклад, на нафту чи газ. Путін встиг збудувати один газопровід «Сила Сибіру» до Китаю потужністю 35 мільярдів кубічних метрів газу на рік. Засекретили ціну, але з того, що я знаю, ціна, за якою Китай купує газ із газопроводу «Сила Сибіру-1», — нібито приблизно 235 доларів за тисячу кубічних метрів. Це приблизно в 3—4 рази нижче, ніж традиційно платив європейський ринок».
Ющенко додав, що «Газпром» став компанією з найбільшими втратами в Росії. Тож, як каже колишній президент України, санкції працюють не так ефективно, як нам би хотілося, але їхній результат усе ж видно. А там, де санкційні механізми не спрацьовують, деякі країни пропонують додати другий рівень санкцій — вторинні санкції, — щоб перекрити прогалини в них.
«Думаю, в будь-якому пакеті перемов, у тому числі які будуть у Путіна з президентом Сполучених Штатів, обов’язково буде прохання не посилювати санкції. Тому механізм санкцій важливий, але не досконалий».
Дипломатія з Путіним
У той час, коли в Києві відбувалася ця зустріч із Ющенком, у США Дональд Трамп зустрічався з Володимиром Зеленським, але результат цієї зустрічі ще не був відомий. Та на прохання спрогнозувати, чим закінчаться ці переговори, Ющенко дав знати: це взагалі не має значення, бо Путін не має бажання домовлятися.
«Я думаю, вчорашня чи позавчорашня розмова Путіна з президентом Трампом привела нас до паузи, чи короткої, чи довгої, яка приведе до втрати часу. Це постійна тактика Путіна, за якою немає чесних, ефективних домовленостей. І тому ніякого стосунку до врегулювання путінської війни це, як правило, не має. Тому я вважаю, що путінські ініціативи на предмет проведення наступного раунду — це інструментарій, як згаяти час і як опустити рівень очікувань в українсько-американських перемовах. Тому загалом я песиміст в очікуваннях. Усі путінські ініціативи підлі».
Значна частина розмови з колишнім президентом України стосувалася необхідності досягти миру через силу. Саме цього, казав Ющенко багато разів, більша частина Заходу не розуміє в Путіні: він не вірить у демократію, дипломатію і перемир’я — Путін розуміє силу і буде прислухатися тільки до сильних і рішучих дій, які врешті зроблять для нього війну надто дорогою, щоб вона була того варта.
«Ми нікуди не подінемося від сценарію реалізації розв’язання цього конфлікту, який передбачає мир через застосування сили. І сили не треба боятися. Не треба перекладати на дипломатію, чого вона не може зробити роками. У Путіна немає шансів запропонувати мир, бо це його політична, а можливо, навіть ідеологічна смерть. Не шукаймо для себе втіхи, як простим, лагідним способом завершити найбільший у світі і Європі воєнний конфлікт після Другої світової війни. Такого способу немає. Умиротворення Путіна — це помилкова дорога. Якщо я вас не переконав у цьому, то ви змушені повернутися до школи, до уроків про умиротворення Гітлера європейською політичною спільнотою 1938 року. Головний сюжет — це коли чинні політики всього світу, які втягнуті у вирішення цієї теми, замість того, щоб вирішувати це питання гідно, мужньо, мудро самим, цю проблему передають у наступне покоління. А наступне покоління геометрично збільшену заплатить ціну, ніж могло б заплатити сьогоднішнє покоління лідерів».
Бачення майбутнього України
На завершення розмови Ющенко підсумував своє бачення майбутнього України. По-перше, сказав він, українці «мусять» повернути всі окуповані й анексовані території і відновити кордони 1991 року. По-друге, вважає він, досягнення справжньої перемоги вимагає руйнування режиму Путіна. По-третє, на його думку, замість цього режиму Росія має обрати демократичний шлях і сформувати прозору й легально обрану владу.
Але найбільшою перешкодою на шляху до цього, вважає Ющенко, є байдужість у Росії — байдужість, яку виплекали Путін і його потуральники.
«Найбільший протест у Росії — це було декілька десятків тисяч протестувальників на Болотній площі (під час протестів у Москві в 2011—2012 роках — ред.). Це на велику Росію, де кажуть, що її населення — 140 мільйонів, у що дуже важко віриться. Я нагадаю, що на київському Майдані в нас були дні, коли мільйон двісті тисяч, коли весь Хрещатик, від Європейської площі до Бессарабки, був заповнений морем людей. Чого боїться Путін? Не армії. Найбільше Путін боїться політичної солідарності мільйонів людей. Найстрашніше слово, яке йому сниться, — це Майдан».
І на завершення розмови Віктор Ющенко сказав слова, які дуже пасували до ситуації: Путін боїться українського народу.
