Взаємодія українців із соціальними службами Чехії. Чи витримає система?
Різке збільшення кількості українських біженців після початку війни призвело до значного зростання навантаження на соціальні служби Чехії. Помітно збільшилася кількість звернень за консультаціями, підтримкою, соціальною профілактикою та тривалою допомогою людям з особливими потребами. Попри високе навантаження, соціальна система Чехії не зазнала критичного перевантаження, однак багато служб працюють на межі своїх можливостей. Відчувається нестача фахівців, і система й надалі адаптується до нових умов.
Українці стали новою значною групою клієнтів соціальних служб. Установи адаптують свою роботу, наймають мультикультурних фахівців і працівників, які володіють українською мовою, що допомагає зменшити мовний бар’єр і підвищити якість надання послуг.
Речниця Міністерства праці та соціальних питань Катержина Прохазкова розповіла про зміни в роботі після початку війни в Україні.
«До (повномасштабного — ред.) російського вторгнення в Україну звернення українців до соціальних служб у Чехії практично не траплялися. Нині соціальні служби вже фіксують інтерес із боку громадян України, і українці є клієнтами соціальних служб у Чехії. Соціальні служби також нині працевлаштовують громадян України. Це позитивне явище, адже таким чином частково вирішується проблема мовного бар’єру, якщо клієнтом є громадянин України, і служба одночасно працевлаштовує українця.
Причиною контакту між соціальними службами та українцями є насамперед потреба особи, що здійснює догляд, у соціальній послузі (наприклад, денний стаціонар для дитини з інвалідністю або для літньої людини) у тих, хто повинен реалізуватися на ринку праці та потребує, щоб хтось подбав про близького члена сім’ї.
Проблеми, що спонукають українців звертатися по соціальні послуги, здебільшого не відрізняються від проблем громадян Чехії. Для українців незрозумілою є система оплати, коли в соціальних послугах профілактики (наприклад, соціальна реабілітація) супровід клієнтів є безплатним, а в соціальних послугах доглядового типу (наприклад, особиста асистенція) за ту саму дію сплачується погодинна плата. Для клієнта це виглядає як однакова допомога, і він дивується, чому один раз допомога безплатна, а іншим разом платна».
В Чехії працюють державні та недержавні соціальні служби у межах єдиної законодавчої системи. Обидва типи установ можуть надавати широкий спектр соціальних послуг, але державні служби частіше забезпечують стандартні й довгострокові форми підтримки, тоді як недержавні організації зазвичай спеціалізуються на допомозі вразливим групам і швидше реагують на нові потреби суспільства. При цьому якість роботи всіх служб контролюється єдиними державними стандартами, а недержавні установи додатково проходять зовнішні перевірки з боку донорів та міжнародних фондів.
Співробітниця у сфері міграції однієї з найстаріших благодійних організацій Чехії Charita Клара Боумова розповіла про допомогу українцям.
«Я думаю, що українці часто не розуміють, як працює підтримка від неурядових організацій, — що коли хтось консультує або перекладає для вас безплатно, це не означає, що послуга неякісна, що коли вони заплатять якомусь сумнівному координатору або кураторові, то отримають кращу послугу. Але це зовсім не так. Charita надає свої послуги відповідно до суворих етичних стандартів, і ми завжди діємо в найкращих інтересах клієнта. Наші працівники — не волонтери, а навчені професіонали. Наші послуги фінансуються з бюджетів країв на соціальні послуги, а також з кількох міністерств та грантів ЄС у межах проєктів. Ми також організовуємо збори, які допомагають нам фінансувати наші послуги. Тож навіть якщо послуга для клієнта безплатна, за нею не ховається жоден підступ — вона професійна.
Іншою проблемою є те, що українці з тимчасовим захистом не мають доступу до чеської системи соціального забезпечення. Для них була створена паралельна система, яка, на жаль, має низку недоліків, які поступово проявляються. Тож зараз, наприклад, ми стикаємося з тим, що оцінювання самостійності, яке нещодавно стало ключовим для отримання так званого статусу вразливості і впливає на розмір гуманітарної допомоги, люди часто сприймають як оцінювання інвалідності. Але тут радше винна недопрацьованість чеської системи. Ми віримо, що це вдасться змінити».
Її колега Яна Марків, проєкт-менеджер організації Charita в Україні, розповіла про допомогу українцям, які лишаються вдома.
«Ми допомагаємо українцям з початку повномасштабного вторгнення. Власне, зараз вже створені та відкриті центри ментального здоров’я для дітей у Закарпатській області та в Івано-Франківській області, а також відкритий центр ментального здоров’я для дорослих в місті Новояворівську Львівської області. Згодом ми чекаємо на відкриття наступного центру ментального здоров’я для діток вже в Дніпропетровській області.
Іншими напрямками нашої роботи є допомога внутрішньо переміщених особам. Ми надали декілька грантів на відкриття або ж масштабування власного бізнесу для внутрішньо переміщених осіб. Надаємо гранти для перекваліфікації чи підвищення кваліфікації для внутрішньо переміщеніх осіб всіх цих регіонів України. В місті Дніпрі та в Дніпропетровській області ми надаємо також різні види допомоги — зокрема, це ребілітація, а також допомога в підготовці до зимового періоду».
Алена Вахова, керівниця телефонної лінії допомоги для біженців з України неурядової некомерційної організації Člověk v tísni, розповіла про напрямки роботи з українцями.
«Основною причиною звернення є складна орієнтація в новому середовищі та потреба консультації щодо того, як усе працює тут, у Чехії. Ми часто зустрічаємо людей у складній фінансовій ситуації. Особливо мова йде навіть про тих, хто після перегляду рівня самостійності втратив статус вразливості за законом. Це переважно особи, які через стан здоров’я не можуть працювати, але водночас не залежать від догляду іншої людини. Тому за чинним законодавством ці люди випадають із системи соціальної підтримки. Загалом можна сказати, що наша організація працює з вразливими людьми, адаптація яких у новому середовищі є дуже складною або тривалою через стан здоров’я, вік, психологічний стан чи інші обставини».
Попри високе навантаження, соціальні працівники в Чехії активно працюють і надають підтримку українцям. До якої б організації ви не звернулися — ви можете розраховувати на якісну та кваліфіковану допомогу.
