Запровадьте власні санкції. Український застосунок підказує, які вироби фінансують російську агресію
Він починає набувати популярності і в Чехії, про нього повідомляють чеські засоби інформації. Push to Leave за штрих-кодом з’ясовує, чи виробник продукту продовжує діяти в Росії попри війну.
«У Чехії цікавляться застосунком, людей цікавить, що саме вони купують. Підприємництво в сучасному світі працює так, що торговельна марка повинна бути пов’язана з певними цінностями. Люди краще куплять щось дорожче, якщо їм буде гарантовано, що тій чи іншій марці справді можна довіряти», — пояснює засновниця і керівниця громадської організації Hlas Ukrajiny («Голос України») Анастасія Сігнаєвська інтернет-виданню Aktuálně.cz.
Саме її організація, пише видання, стоїть за тим, що застосунок дістався вже й до Чехії. Одна з представниць організації Юлія Левкова зв’язалася з українськими розробниками зі Львова, і вони разом із чеськими волонтерами ще влітку 2022 року почали співпрацю з Київською школою економіки. А цей заклад веде базу даних західних фірм, які продовжують працювати в Росії, чи компаній, власниками яких є російська або білоруська держави. І саме з цієї бази отримує дані застосунок.
«Ми справді раді, що змогли своєю дрібкою зробити внесок у таку чудову співпрацю і створення, мабуть, найдовершенішого мобільного застосунку такого типу», — каже активістка Левкова. Минулого року вона привернула до себе увагу, демонстративно скупавшись перед входом до посольства Росії в Празі у фальшивій крові, що символізувала страждання українців, в образі «рашистки».
Сігнаєвська, зі свого боку, додає: «Хоч це й не буде мати такого впливу, як ми б хотіли, але йдеться про певною мірою особисті санкції, коли людина, наприклад, не хоче робити фінансові внески (на користь України). До того ж такі санкції — це так само, як закупівлі зброї (для України) — все має свій вплив».
Сотні західних компаній, посилаючись на відсутність формальних санкцій у їхніх галузях, продовжують відкрито чи приховано працювати в Росії, підтримуючи своїми податками її воєнну економіку. На полицях українських магазинів, за даними розробників застосунку, досі є понад три тисячі торговельних марок російського походження — сотні й тисячі продуктів, що їх люди можуть купувати, не знаючи, з чим вони пов’язані.
І хоча на чеському ринку самі російські фірми не продають так багато продуктів, є багато компаній, які працюють і в Чехії, і в Росії. Наприклад, каже Сігнаєвська, фірма New Yorker уже в березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, відкрила в Москві нову філію — тобто вона не те що не пішла з Росії, як то зробили багато компаній, але, навпаки, ще розширила свою присутність. Тож про таких продавців у Чехії застосунок теж попереджає.
Чехи вже мають свій досвід зі схожою ініціативою: 2016 року набула поширення програма Bez Andreje: люди намагалися не купувати продуктів, вироблених компаніями зі складу цілої імперії харчової промисловості Agrofert олігарха Андрея Бабіша, через численні скандали навколо його бізнесової і політичної діяльності.
