«Згадуємо, щоб винести науку»: на роковини вторгнення президент Павел пов’язав 1968-й із сучасністю

21 серпня 1968 року люди в Чехословаччині прокинулися, щоб дізнатися, що обнадійлива доба Празької весни закінчилася: в країну вдерлися війська Радянського союзу й інших країн Варшавського пакту. 57-і роковини тих подій традиційно вшанували біля головної будівлі Чеського, а в ті часи Чехословацького радіо в Празі промовами і покладенням вінків провідні чеські політики, включно з президентом Петром Павелом.

Фото: Hana Řeháková, Radio Prague International

Саме ця будівля на Виноградській вулиці була для окупантів важливою ціллю — адже саме радіо першим повідомило країну і світ про вторгнення. І люди кинулися на захист: у «Битві за Чехословацьке радіо» з радянськими військами тоді загинули 17 людей.

І цього року, як зазвичай, 21 серпня біля входу до будівлі відбулася урочиста церемонія. Після директора Чеського радіо Рене Заворала слово взяв президент Чехії Петр Павел.

Петр Павел|Фото: Hana Řeháková, Radio Prague International

«Події 21 серпня 1968 року ми згадуємо не лише для того, щоб ушанувати пам’ять тих, хто боровся за нашу свободу, але й щоб винести з них науку, щоб не повторювати старих помилок», — сказав він. За словами голови держави, ця наука має ґрунтуватися на щонайбільш об’єктивному погляді на історію, бо бувають і погляди перекручені — такі, які насадила свого часу цілому поколінню комуністична влада, коли події 1968 року називали «інтернаціональною допомогою проти контрреволюції, яка підривала соціалістичний лад».

Фото: ČT24

«Були люди, які засвідчили неймовірний героїзм, вийшовши проти танків практично беззбройними, і не тільки тут, а й в інших чеських і словацьких містах. Але були й люди, які не знали, як сприймати ситуацію, і були під впливом тодішньої пропаганди і, можливо, думали, що те, що відбувається, по суті правильне. І так само й сьогодні ми бачимо, що під впливом різного викладу недавньої історії багато людей і в сучасності має справді дуже перекручений погляд на світ», — сказав президент Чехії.

Прем’єр-міністр Петр Фіала, виступаючи перед будівлею радіо, що стала символом опору чехів і словаків проти окупації, нагадав: «57 років тому за цю будівлю з раннього ранку точився бій. Бій, що був аж ніяк не рівним, аж ніяк не справедливим. Сюди прибули радянські танки, радянські вояки, і проти них стала не наша армія — проти них стали звичайні громадяни, і дехто з них заплатив за це життям».

Петр Фіала|Фото: Hana Řeháková, Radio Prague International

За його словами, серпень 1968 року був часом загального опору, хвилиною, коли було легко розрізняти добро і зло, і то був один із найсильніших моментів історії країни. Але після придушення процесу демократизації настав довгий, задушливий і сумний період так званої «нормалізації». «Час змушував людей до пристосуванства, участі в ритуалах режиму. Люди навчилися говорити одне, а думати інше», — зазначив прем’єр.

Бої перед будівлею Чехословацького радіо|Фото: Archivní a programové fondy Českého rozhlasu

«Наше майбутнє прямо залежить від того, які цінності ми будемо поважати в повсякденному житті, від того, якої держави ми прагнемо, до якої сторони хочемо належати і що нам буде подобатися, а що не буде», — сказав Фіала. За його словами, кожен має можливість вирішити, чи хоче він стояти на боці свободи і людської гідності. І від цих рішень і буде залежати, чи зможе Чехія втримати суверенітет, незалежність і свободу, сказав він.

Іще одним із низки промовців був голова Сенату Мілош Вистрчил, який згадав, що 1968 рік був роком не тільки героїчного піднесення народу, але й зради, коли деякі керівники Чехословаччини підписали лист, яким запросили СРСР та інші соціалістичні країни вторгнутися до їхньої землі. Він теж вважає, що той рік має стати важливою наукою і для сучасності.

Фото: Hana Řeháková, Radio Prague International

«Ми не можемо припустити, щоб найвища державна влада опинилася в руках людей, які охочі продати свій народ за свої інтереси, свою ідеологію, за ще більшу свою владу», — заявив Вистрчил. На його думку, державою мали б керувати люди, для яких батьківщина буде вище від власних інтересів і прагнення влади, сказав голова Сенату, за що єдиним із промовців вислухав оплески.

За його словами, 1968 року чехи довели, що вони сильний і добрий народ, коли без зброї виступили проти окупантів. І якщо вони не здадуться й сьогодні і будуть далі захищати цінності, за які боролися їхні попередники, то правда залишиться правдою, зло злом, добро добром і Чехія Чехією, завершив Вистрчил.

Роковини окупації Чехословаччини військами СРСР та інших країн Варшавського пакту згадали цього дня по всій Чехії. Серед іншого, пам’ять загиблих вшанували в Брні, Ліберці, Плзені, Градці-Кралове, Хрудімі чи Мелніку.