Жінки на важкому виробництві в Чехії: українки у галузі автомобілебудування

У сучасному світі ми звикли до прагнення гендерної рівності. У багатьох сферах життя та професіях вона вже працює чудово: чоловіки й жінки йдуть пліч-о-пліч, і це ні в кого не викликає подиву чи неприйняття.

Наприклад, у галузі автомобілебудування, яка добре розвинена в Чехії, активно ведеться робота для залучення жінок. Про те, як виглядає ця ситуація на практиці, розповідає речник компанії Toyota Motor Manufacturing Czech Republic Томаш Пароубек. За його словами, для компанії немає різниці, чи працевлаштовують чоловіка, чи жінку.

«Важливо сказати, що навіть у виробництві зараз, хоч може здаватися, що це лише ручні операції, на виробничій лінії працює понад 22% жінок, у тому числі й у змінному режимі. Тож для нас працевлаштування жінок — абсолютно нормальне явище, як і для будь-кого іншого. Ми в цьому не бачимо ніяких відмінностей і радо приймаємо жінок».

Компанія активно працює над тим, щоб умови були зручними для всіх працівників.

«У Toyota ми докладаємо великих зусиль, щоб довгостроково покращувати ергономіку, і реалізуємо проєкти, які називаються «Кожен процес для кожного« (англійською: Any member – any process). Мета полягає в тому, щоб полегшити роботу настільки, аби вона справді підходила кожному, незалежно від зросту чи статі».

Пароубек наголошує, що зміни особливо помітні, якщо порівняти виробництво тепер і 10—20 років тому.

«Різниця дуже велика. У минулому виробництво було зосереджене головним чином на людині. Нині ж людський фактор у багатьох сферах доповнюється автоматизацією та роботизацією. Це означає, що виробництво 20 років тому і тепер — це зовсім різні речі. Зараз тут багато автоматизації: працюють автоматичні візки, які самостійно перевозять деталі, і людська праця вже не настільки потрібна. Для багатьох операторів робота стала значно легшою, вони мають різні інструменти, завдяки яким не потрібно застосовувати фізичну силу, а лише треба виконувати процеси. Отже, виробництво автомобілів змінилося повністю, так само як і технології, що використовуються в машинах. Це абсолютно два різні світи».

Кількість жінок у компанії досить велика, зазначає Пароубек.

«Нині на виробництві працює 22% жінок від загальної кількості співробітників. Але якщо подивитися на адміністративні відділи, то там цей відсоток значно вищий, — у фінансах, HR чи навіть в інженерії. Там може бути навіть більш ніж половина жінок. Я сам керую командою, яка переважно жіноча, адже там працюють бухгалтерки, HR-партнерки та інші колеги. Отже, адміністрація та виробництво за кількістю жінок — це два різні світи».

Окрема тема — присутність українок та інших іноземок у колективі.

«Так, у нас працюють жінки з України, але також і з інших країн, наприклад, зі Словаччини, Польщі, Японії та інших. Під час кризи в Україні ми допомогли нашим співробітникам, які мали родини там, перевезти сюди понад 900 членів сімей. Частина з них були жінки з дітьми, дідусі, бабусі та інші. Деякі з цих жінок стали частиною нашої компанії й працюють у нас. У нас є й жінки, які приїхали до своїх чоловіків, і чоловіки, які приїхали до дружин. Тож у нас працюють навіть цілі пари та сім’ї. Ми довгостроково співпрацюємо й таким чином, використовуючи можливість працевлаштовувати тих, хто приїхав сюди до своїх рідних, що вже жили тут раніше».