450 років від коронації Рудольфа II на короля Чехії. Пізніше він зробить Прагу центром імперії
Церемонія коронації Рудольфа II Габсбурзького на короля Чехії відбулася в празькому соборі Святого Віта 450 років тому, 22 вересня 1575 року. Але урочистість, що мала стати тріумфом, пройшла поспіхом і сумбурно. Тим не менше, саме тоді почалася історія одного з найвідоміших чеських монархів, який надав Празі її унікальний вигляд.
Рудольф II був другим сином Максиміліана II Габсбурзького, імператора Священної Римської імперії німецької нації, частиною якої були й чеські землі, та Марії Іспанської. Після смерті його старшого брата Фердинанда він став спадкоємцем свого батька і всіх його коронних земель.
Уперше до Праги Рудольф II потрапив десятирічним хлопцем 1562 року, коли там коронували на чеського короля його батька. Той тріумфальний візит добре запам’ятався йому. Тим більшим було його розчарування, коли через 13 років відбувалася його власна коронація.
Приготування до урочистого акту відбувалися поспіхом. Чеські стани погодилися прийняти Рудольфа за свого короля 5 вересня, а коронація була призначена вже на 22 вересня. Місто не встигало підготувати величну церемонію — таку, як молодий Рудольф пам’ятав із дитинства.
У храмі Святого Віта, який тоді був більш ніж удвічі меншим, ніж нині, встановили дерев’яні трибуни. Безліч людей узагалі не дісталося досередини. Рудольф мав проголосити урочисту присягу чеською мовою, яку він знав погано, тож її текст йому підказували. І нарешті йому на голову поклали Святовацлавську корону.
Урочистий обряд закінчився банкетом, але й він не сповнив очікувань. Не було ні лицарського турніру, ні танців, ні театральних вистав, які зазвичай були частиною коронаційних урочистостей. І, як писали хроніки тих часів, учасники розходилися з відчуттям, що коронація була незвично убогою.
Імператор, який дав Празі новий блиск
Хоча коронація Рудольфа в Празі не була блискучою, та його ставлення до міста поступово змінилося. Після смерті батька 1572 року він став повноправним державцем і спершу жив у Відні, як більшість попередніх імператорів. Але 1583 року він вирішив перебратися до Праги — і не лише через постійну загрозу нападів турків на Відень, а й через його власну симпатію до міста, яке він називав «столицею, щонайближчою Його Імператорській Милості».
Таким чином, Прага стала тоді резиденцією імператора Священної Римської імперії — востаннє в історії. Ще Фердинанд V «Добрий» (як король Чехії; як імператор він був Фердинандом I) прожив у Празі 27 років, але вже після свого зречення від престолу.
Рудольфова Прага
Під час панування Рудольфа II широку ренесансну перебудову пережив Празький град. Тоді виникло нинішнє Друге подвір’я і Новий королівський палац, у Королівському саду був створений Лев’ячий двір, також із часів Рудольфа походить і славнозвісна Золота вуличка.
Змінилася і вся Прага: місто, що доти було переважно готичним, перетворилося на європейську столицю й отримало унікальний характер. Рудольф II, меценат мистецтва, науки й архітектури, перетворив Прагу на центр європейської культури.
