Африка в серці Європи: Сафарі-парк Двур-Кралове
Від мало знаного зоокутка до міжнародного лідера в захисті африканської фауни — Сафарі-парк у місті Двур-Кралове-над-Лабем є сьогодні одним із найвизначніших центрів розплоду і повернення видів під загрозою назад до природи.
Тут живуть леви, носороги, жирафи, гієни, різноманітні антилопи… Колекція тварин, яких тримають у цьому зоопарку, унікальна у світовому масштабі. І заснована вона на тому, що свого часу привіз просто з дикої природи в Африці його колишній директор Йозеф Ваґнер, розповідає речник зоопарку Міхал Штястний.
«Не випадково ми маємо в Сафарі-парку тварин із Африки. Незвичну традицію заснував легендарний Йозеф Ваґнер, який понад 50 років тому не раз їздив до Африки і діставав тварин і для нашого зоопарку, і для інших. У нас залишилося кілька тисяч тварин, що їх Йозеф Ваґнер привіз із Африки, і ці тварини стали основою програм розплоду величезної кількості видів, результатами яких користуються зоологи всього світу. Сафарі-парк завдяки спадщині Йозефа Ваґнера є найуспішнішим у розплоді жираф, зебр, гієнових собак, носорогів, гепардів і цілої низки інших видів. Йозеф Ваґнер із самого початку хотів тримати тварин в умовах, знайомих їм».
У 1967—1975 роках Ваґнер організував дев’ять великих експедицій до Африки й Азії, з яких привіз майже дві тисячі тварин. Він збільшив загони, замінив клітки ровами і збудував сучасні павільйони. Та найбільшою його мрією було створити сафарі. Воно мало бути схожим на ті, які він знав зі своїх подорожей до Африки.
Сафарі можна відвідати і в темряві
Його мрія здійснилася 1989 року. Відтоді відвідувачі можуть не тільки споглядати тварин у павільйонах і загонах, а й проїхатися Сафарі-парком Двур-Кралове — єдиним доступним у широкому регіоні, каже Штястний.
«Відвідувачі можуть в’їхати класичним способом — в автобусі чи туристичному поїзді з коментарем нашого досвідченого водія і екскурсовода. Вони їздять Сафарі-парком зранку до вечора і знають усе про кожну тварину, так що люди протягом екскурсії дізнаються багато цікавого про тварин і програми в Африці. Адже сьогодні Сафарі-парк існує не лише для того, щоб прийти подивитися на гарних тварин, але й для того, що ми потребуємо створити запобіжник на випадок, якби якийсь вид зник у природі. А можна поїхати і власним автом, і тут ви не залишитесь без коментаря, бо ми у співпраці з Чеським радіо підготували мобільний застосунок, який розкаже вам історії тварин голосом актора й радіоведучого Мартіна Пісаржика».
Особлива частина траси — левине сафарі, єдине в Центральній Європі. Лев — небезпечний хижак, і про це ще перед воротами нагадає те, що в вагончиках для відвідувачів опускаються металеві сітки, і далі можна безпечно милуватися царем тварин зблизька. Левине сафарі має площу понад гектар і є найбільшим простором для левів із усіх чеських зоопарків.
До того ж парк є єдиним сафарі в Європі, яке можна відвідати і в темряві, додає Штястний.
«Хоча ворота зачиняються о 6-й, павільйони лишаються відчиненими до 10-ї чи й до 10.30. Це дає відвідувачам рідкісну можливість спостерігати нічну поведінку, що цілком відмінна від того, що ви можете побачити вдень… Улітку, наприклад, чудові вечори над Озером бегемотів — це найбільша експозиція бегемотів із природним озером, де людина почувається зовсім як в Африці. А взимку варто зупинитися, наприклад, у павільйоні зі слонами, трубкозубами й даманами, який ми називаємо «Африканська савана», або в нашому Жираф’ячому храмі, в якому люди, стоячи на підвищеному містку, дивляться просто в очі жирафам і перебувають із цими тваринами просто в безпосередньому контакті».
Носороги чорні повертаються до Африки
Мрією Йозефа Ваґнера було також повертати тварин назад до Африки. І з 1990-х років зоопарк успішно робить це, каже Міхал Штястний.
«Із Сафарі-парку повернулося до природи вже понад сто великих тварин. Це, зокрема, десятки буйволів, або також антилопи — наприклад, чорні шаблероги чи антилопи чалі. В природі їх уже вигубили, а завдяки поверненню до природи вдалося зберегти шаблерогих антилоп чи антилоп адакс. І, звичайно, це знакові для нас носороги — ми повернули до природи північних білих носорогів. Але цей вид іще не врятований, їхня історія дуже специфічна».
У світі лишилися тільки дві самиці північного білого носорога, перевезені з Сафарі-парку до заповідника в Кенії. Зараз цей вид хочуть врятувати завдяки амбіційному проєктові вчених із Японії, Німеччини, Італії й Чехії, каже Штястний.
«Зараз ми на останньому етапі: треба знайти сурогатну матір, яка виносила б ембріон. Ми вже маємо 35 ембріонів, створених штучним заплідненням із використанням замороженої сперми давно померлих самців і яйцеклітин самиці, що народилася в нашому зоопарку 2000 року».
Значно більші, за словами речника, успіхи з носорогами чорними.
«А носорогів чорних у нас народилося понад 50, і частину цих молодих тварин ми змогли повернути назад до природи, а саме до Танзанії й Руанди. В обох цих місцях носороги з нашого зоопарку знову розмножуються, вже й не в першому поколінні. Власне, тим замкнулося коло, бо наші носороги повернулися в умови північної Танзанії, звідки їх Йозеф Ваґнер понад 50 років тому й привіз. До речі, за цей час носороги чорні в тому місці повністю вимерли, і тільки завдяки чехам і спадщині Йозефа Ваґнера вони там є сьогодні знову».
Земляні вовки харчуються термітами. Прогодувати їх було непросто
Сафарі-парк Двур-Кралове — єдине місце в усьому світі, де є всі чотири види гієнових: гієни смугасті, плямисті, бурі і земляні вовки. І щодо них зоопарк має низку програм збереження. Він, наприклад, утримує європейську резервну популяцію земляного вовка, нагадав Штястний.
«Земляні вовки за останні 30 років не розмножувалися ніде в світі, крім Африки. Власне, ніхто їх і не вирощує, бо вони мають екстремальну харчову спеціалізацію: вони, по суті, їдять тільки термітів. Але через те, що наш директор любить Африку, він побував у розплідному центрі в Південній Африці, де побачив цих земляних вовків, і домовився з тамтешнім керівництвом, що спробує заснувати в нас європейську резервну популяцію цього виду. І через два-три роки переговорів до нас ці земляні вовки прибули. Ми привезли їх у співпраці зі Злінським зоопарком. І в нас вони вже минулого року вперше, а цього року вдруге розмножилися. Це величезна сенсація, бо методика розплоду цих тварин під опікою людини в Європі майже абсолютно не відома».
Проблема, зокрема, є з годуванням земляних вовків. Треба було створити дуже специфічний замінник їхнього термітового раціону. І тепер кожна з цих тварин отримує власне меню за своїми вподобаннями, каже Штястний.
«У раціоні земляних вовків є сушені комахи найрізноманітніших видів, вони отримують і різних малих хребетних. Одна з тварин їх любить, особливо мишат, іще одна ними не цікавиться. В деяких випадках даємо земляним вовкам для різноманітності ще трави, або й личинки бджіл. Великою вигодою сьогодні є й гранульовані препарати».
Годування тварин у Сафарі-парку — велика наука. Тут мають спеціальне відділення, яке працює тільки над тим, щоб урізноманітнити раціон.
Наприклад, фламінго мають отримувати корм зі вмістом фарбника, щоб підтримувати насичений рожевий колір пір’я, який відіграє вирішальну роль при розмноженні: привабливою для потенційних партнерів є тільки яскрава особина. Тож природний корм фламінго, ракоподібних, замінюють на гранули з каротиноїдами. А для плазунів і черепах їхні доглядачі ходять збирати кульбаби.
Нині в Сафарі-парку в місті Двур-Кралове-над-Лабем є понад 2300 тварин 290 видів.
Також на цю тему
-
Види під загрозою знаходять захист: історії з чеських зоопарків
У літньому відеосеріалі зазирнімо до найбільших чеських зоопарків, погляньмо на закулісну працю зоологів, з’ясуймо, як зоопарки беруть участь у порятунку рідкісних тварин
