Міністр юстиції хоче, щоб усі знали про злочинність українців. А вона цілком пересічна

Єроним Тейц

Громадськість має право знати, що українці в Чехії коять кримінальні злочини, включно з найтяжчими, заявив міністр юстиції Єроним Тейц (висуванець партії ANO). Але в цьому українці нічим не відрізняються від інших.

Як написав Тейц у соцмережі ікс, у чеських в’язницях нині перебуває 496 українців, і це, за його словами, майже на 120 відсотків більше, ніж було 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії до України і викликана ним хвиля біженців. Таким чином Тейц хоче виправдати поданий законопроєкт про зміни до Кримінального кодексу, який має уможливити поліції оприлюднення громадянства злочинців. Критики звертають увагу, що ця зміна і не потрібна, і не ґрунтується на фактах.

«2022 року в чеських в’язницях було 226 українців. Цього року вже маємо їх 496, це зростання майже на 120 відсотків. Ці злочинці представлені всіма різновидами кримінальних злочинів, включно з найтяжчими. І ці факти громадськість має право знати. Прозорість не є проявом упередженості, це прояв поваги до громадян цієї країни», — заявив міністр юстиції Чехії.

Останнє наразі щомісячне статистичне повідомлення В’язничної служби Чехії наводить близьку до міністра цифру: станом на кінець травня за ґратами в Чехії перебували 492 українці. Але ця цифра — друга слідом за кількістю словаків за ґратами, яких було 495, — при тому, що словаків у Чехії вп’ятеро менше, ніж українців. Далі йдуть 98 поляків і 85 в’єтнамців.

При цьому з тих 492 українців за ґратами тільки 156 було визнаних злочинцями і засуджених до позбавлення волі. Ще 335 було підозрюваних, які перебували під досудовим арештом, і одна особа утримувалася в спецзакладі — це передбачено, наприклад, у разі, якщо особа неосудна за станом психічного здоров’я і водночас визнана небезпечною для суспільства.

На очевидну маніпулятивність тверджень міністра звернув увагу в коментарях до його допису посол України в Чехії Василь Зварич. «Прозорість принципово важлива. Громадськість повинна б мати інформацію і про чехів, і про іноземців — але тільки у взаємному відсотковому відношенні. Не можна-бо створювати враження, ніби за зростанням злочинності стоять саме іноземці, а конкретно українці. Бо ж це не відповідає дійсності», — написав він.

І справді, порахуймо. За тими ж даними В’язничної служби, в Чехії наприкінці травня було 18 892 особи за ґратами, з них 1632 іноземці. І при тому, що українці, за попередніми даними Чеського статистичного управління на кінець минулого року, становили 54 відсотки від усіх іноземців у Чехії, частка українців за ґратами (492) від усіх іноземців за ґратами (1632) становить тільки 30 відсотків — майже вдвічі менше від їхньої частки серед іноземців.

Ходімо далі. Із загальної кількості населення Чехії в 10 896 000 (станом на 31 березня) за ґратами перебувало 18 892 особи — це 0,17 відсотка від усіх мешканців країни. Всіх українців — і з тимчасовим захистом, і з дозволами на довгострокове і на постійне перебування — станом на 30 квітня в Чехії було 606 991 (на цей час, очевидно, через прибуття нових шукачів тимчасового захисту їх стало ще більше, але візьмімо цю цифру). А з них українців за ґратами 492 — і це 0,08 відсотка, або більш ніж удвічі менше від пересічного по Чехії.

І раніше поліція і спецслужби Чехії заявляли, що прибуття до країни великої кількості українців як біженців від війни Росії проти України не призвело до зростання злочинності. Хоча в абсолютних цифрах кількість злочинів, скоєних українцями, зросла, та з урахуванням частки українців серед населення Чехії рівень злочинності серед них нижчий, ніж серед низки інших меншин, ба навіть нижчий, ніж серед чехів.

І про непотрібність і навіть шкідливість пропонованої нової норми щодо оприлюднення громадянства підозрюваних у кримінальних злочинах говорить юристка і адвокатка Клара Калібова, директорка організації In Iustitia, яка допомагає жертвам насильства з мотивів упередженості і ненависті.

«Громадянство підозрюваних у злочинах поліція вже зараз відстежує і оприлюднює в тих випадках, коли це має сенс, — у випадках транскордонної кримінальної злочинності, при розшуку, при міжнародній співпраці», — заявила вона агентству ČTK. Навпаки: на її думку, держава мала б зорієнтуватися на відстеження громадянства жертв, що має значення для створення відповідальної політики щодо кримінальної злочинності.

Калібова нагадала, що поліція щороку публікує підсумковий матеріал про стан злочинності і частку в ній іноземців. І, за її словами, за статистикою злочинності серед іноземців у Чехії українці перебувають на сьомому місці — перші три займають болгари, словаки і грузини.

Як мовиться у пояснювальній записці до проєкту закону про внесення змін до Кримінального кодексу, йдеться про виняток із заборони оприлюднювати дані про того, проти кого ведеться кримінальне провадження. Органи, що беруть участь у кримінальному провадженні, повинні «в обґрунтованих випадках» мати можливість інформувати про громадянство — але не про національне походження — підозрюваного чи обвинуваченого, щоб запобігти поширенню неправдивої інформації. В документі прямо сказано, що пропонована зміна реагує в першу чергу на зростання числа проявів ненависті з упередженості, яка регулярно приписує кримінальну злочинність представникам меншин.