Біженці в Україні зазнавали в Чехії ненависті й дискримінації, з’ясували правозахисники
В організації Amnesty International, яка уклала звіт, кажуть: хоча Чехія — одна з тих країн, де біженцям ідуть назустріч найбільше, та працювати ще є над чим.
Річний звіт цієї міжнародної неурядової організації, оприлюднений місяць тому, нині прокоментувала інтернет-виданню iDnes.cz керівниця адвокаційного відділу чеського підрозділу Amnesty International Ірена Гулова.
«На тлі економічного спаду і зростання інфляції українці зазнавали мови ненависті, цькування і злочинів на ґрунті нетерпимості; у серпні дві українки-біженки зазнали жорстокого нападу в містечку Пласи через свою національність», — заявили правозахисники в розділі свого звіту про Чехію.
«Українські біженці зазнавали перешкод в інтеграції, включно з мовним бар’єром у школах. Лише незначна кількість учнів вступила до середніх шкіл. Хоча рівень працевлаштованості серед українських біженців становив 64% (2023 року — ред.), вони мали переважно низькооплачувані і малокваліфіковані роботи», — мовилося про проблеми українських біженців у Чехії у звіті.
Як каже Гулова, правозахисники, укладаючи звіт, виходили з цілої низки джерел: дослідження організацій PAQ Research та In Iustitia, інформації Консорціуму неурядових організацій, що працюють із мігрантами, чи даних від апарату урядової уповноваженої з прав людини.
Компанія PAQ Research, наприклад, у своєму дослідженні розглянула ситуацію ромських біженців із України і з’ясувала: в Чехії 30 відсотків їх наразилися на нетерпимість із боку чехів — і 9 відсотків на нетерпимість із боку інших українських біженців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
А організація In Iustitia звернула увагу: «Зростання числа нападів через українське громадянство засвідчило за досліджений період тенденцію до зростання. Цей розвиток подій відбиває опір частини суспільства наданню допомоги українським біженцям, а тим самим і підтримку російського імперіалізму, які живляться дезінформаційною діяльністю».
Як каже Гулова з чеської Amnesty, Чехія — одна з тих країн, що найбільше йдуть назустріч біженцям у допомозі їм. Та все ж, за її словами, ще є над чим працювати. «Чеський уряд мав би звернути увагу на ці зауваження. До того ж уже не початок повномасштабної війни, і треба вирішувати питання інтеграції українців і українок у чеське суспільство на тривалу перспективу, чи то стосується ринку праці, чи шкіл», — додала вона.
У річному звіті Amnesty International також згадано про політичну напруженість. Як каже Гулова, йдеться про те, що в перебігу минулого року ставалися неузгодженості у викладі закону про біженців, відомого як Lex Ukrajina. «Зокрема, міністерства внутрішніх справ і праці й соціальних питань не могли досягти згоди про умови виплати гуманітарної допомоги, і тисячі біженців опинилися в дуже непевній ситуації», — додала вона.
Марія Єлінкова з кафедри публічної і соціальної політики Карлового університету прокоментувала виданню ситуацію навколо біженців словами, що дискримінація, безумовно, іноді стається й попри те, що українці багато в чому схожі на чехів. За її словами, чеське суспільство вперше звикає до співжиття з дещо відмінною групою людей, і це тягне й найрізноманітніші виклики.
«І так само як українці мусять дотримуватися чеських законів, треба дбати й про те, щоб і щодо них були дотримані чеські закони, включно з антидискримінаційним законодавством», — констатувала вона.