Ланґвайлова історична модель Праги 19-го століття повертається до глядача
Унікальна модель (Langweilův model Prahy), що з усіма дрібними деталями показує понад дві тисячі будівель Старого міста, Малої страни і Празького граду, цього року буде знову виставлена в головній будівлі Музею міста Праги після її генеральної реконструкції.
Протягом цієї реконструкції модель зберігалася в депозитарії. І повернеться вона тепер не в тому вигляді, як була раніше, — зібрана у великій вітрині, так що було неможливо побачити всі деталі. Тепер вона буде виставлена частинами в одинадцяти циліндричних вітринах, які будуть показані так, щоб глядачі могли оглянути ці частини моделі з усіх боків, каже кураторка музею Катержина Бечкова.
«Ця модель унікальна саме тим, що зображає детально будинок за будинком, те, який вигляд мала Прага двісті років тому. Її автор чи творець Антонін Ланґвайл хотів бути художником. Він прагнув малювати, писати картини, графіку, але його талант не був аж такий великий, щоб він став професійним художником і заробляти цим на життя. І все ж він шукав для себе якесь художнє вираження. І знайшов його у створенні моделі. А для цього потрібне не лише вміння, а й здатність виміряти ті будинки — фотоапарата ж він не мав».
Досі таємниця, як він скрізь потрапляв
Антонін Ланґвайл усе занотовував собі до нотатнику. Відстані вимірював кроками. А вдома все переносив у папір. Для креслень військових об’єктів йому були потрібні спеціальні дозволи.
Над моделлю він працював одинадцять років. Вона переважно з картону — з дерева зроблені вежі храмів, а дерева з бавовняних волокон. І на двадцяти квадратних метрах вона показує вигляд історичного ядра Праги.
Модель зображає й будівлі, які не дожили до нашого часу. Це, наприклад, сотні знесених пізніше будинків Єврейського міста і Старого міста. Загалом модель складається приблизно з 2200 мініатюрних будівель у масштабі 1 : 480 із усіма деталями, і не тільки фасадами, а й із двориками, садочками й іншими закутками, каже Бечкова.
«Ми досі сушимо собі голову, як же Ланґвайлові вдалося потрапити всередину цих маєтків, до тих двориків. І за тими будинками, які збереглися, ми можемо порівняти, наскільки все це точне. Звичайно, десь якесь віконечко трохи не там, але ж ми йому за це не докоряємо. Він хотів іще продовжувати — він уже підготував Страгов, є й зарисування, які він робив на місцях, — але вже цього не зробив».
Ланґвайл детально знав Клементінум, де він працював і також жив, тому це був один із перших об’єктів, які він змоделював.
На його будиночках є й такі деталі, як номери будинків, скульптури, ліхтарі чи драбини у двориках. Якщо взятися рахувати, то коминів на дахах у моделі понад дев’ять тисяч.
Мецената не знайшов і помер у злиднях
Яке ж було життя творця унікальної моделі Антоніна Ланґвайла (1791—1837)? Дитинство і юність він прожив у Чеському Крумлові і навіть навчався в крумловському замку, розповідає Катержина Бечкова.
«Шварценберґи (князівська родина власників замку і значних маєтків на півдні Чехії — ред.) мали там школу, як сказали б ми сьогодні, середню школу для дітей своїх працівників, щоб вони далі продовжували службу в князівських маєтках. Ланґвайл закінчив цю школу і вивчив там низку технічних спеціальностей, наприклад, геометрію. До того ж він мав художній талант і неймовірну терплячість. І врешті він вирішив зробити модель, яку, мабуть, не зробив би ніхто інший».
Пізніше Ланґвайл працював як служебник у празькій Університетській бібліотеці. Своїй улюбленій справі він віддавав весь вільний час і гроші.
Моделі зроблені з відходів картону, що збиралися в бібліотеці. А от фарби і клей він мусив купувати за свої.
Ланґвайл робив і окремі моделі шляхетських палаців, які дарував їхнім власникам. І його творами люди захоплювалися — але мецената собі він вочевидь так і не знайшов. Помер він у злиднях, залишивши численну родину з боргами. Його дружина з дочками перебралася до Чеського Крумлова, а скрині з моделлю залишилися в Клементінумі, розповіла Бечкова.
«Коли Ланґвайл помер, його вдова запропонувала модель імператорові Фердинанду V (імператор Фердинанд I був «за посадою» також королем чеським як Фердинанд V — ред.), і той купив її і передав Національному музеєві. Так вона туди потрапила. Це було 1840 року, а 1954-го, тобто більш ніж через сто років, моделлю зацікавився Музей міста Праги. Національний музей передав її, і відтоді вона в нас. Тоді по тих ста роках модель була значно пошкоджена, і відбулася велика реставрація».
Модель показує вигляд частини правого й лівого берегів Влтави в центральній частині Праги в першій половині 19-го століття — Старе Місто, Єврейсьске місто (пізніший Йозефов), Малу страну без схилів пагорба Петржин і Град та частину Градчан. Кілька років тому модель також оцифрували в 3D-вигляді.
