Чехів, які не вірять у війну Росії проти України, взяли на цю війну. І зняли фільм
«Велика екскурсія для патріотів» — документальний фільм, що фіксує реакції людей із «альтернативним» ставленням до цієї війни. Трьох чеських прихильників Путіна привезли в центр воєнного конфлікту.
Спершу був публічний заклик до охочих узяти участь: Чи думаєте ви, що війна в Україні — це фальсифікація? Чи засоби інформації брешуть про кількість загиблих і наслідки «спеціальної військової операції» в Україні? На заклик відгукнулися десятки людей.
І творці фільму — режисер Робін Квапіл із командою — з цих шістдесяти чехів і чешок, які не вірять у загальновідомі й доведені факти і завжди підтримують Росію, вибрали трьох — двох чоловіків і жінку. І у стилі документального “road movie” провезли їх до Харкова й на Донбас, щоб вони на власні очі побачили, що таке російська війна в Україні.
Вони не вірять у масові поховання, захищають російські ракети, які нищать українські міста і вбивають людей, виправдовують зґвалтування… І при цьому й самі фільмують усе, що хочуть. Їхні кадри були також використані в фільмі без цензури.
Фільм фіксує їхню реакцію на атмосферу війни: над їхніми головами літають ракети, вони ходять між масовими похованнями в Ізюмі, ховаються в бомбосховищах, говорять із дітьми в «підземній школі» в метро, з пораненими військовими чи з людьми, які втратили близьких.
Фільм називається „Velký vlastenecký výlet“ — «Велика екскурсія для патріотів». «Патріотами» (vlastenci) називають себе в Чехії люди, що відкидають західні цінності, належність Чехії до західного світу — і практично завжди виявляються прихильниками Росії і її режиму.
«Сьогодні вказати пальцем на Росію і сказати, що вона агресор і вона винна, — надзвичайно нерозумно», — каже на початку трейлеру до фільму один із учасників. Інший визнає, що всю інформацію про «війну в Україні» отримує з інтернету, але не перевіряє її. «Пан Зеленський їздить світом і жебрає гроші, щоб хтось йому дотував його війну», — править третя учасниця.
«Ідея фільму виникла рік тому з потреби взяти на війну людей, які ставлять її під сумнів. Те, що це може бути дуже жорстоко, було ясно з побаченого раніше — наприклад, коли ми були на місці розбомбленої дитячої онкології через кілька годин після прильоту російських ракет. Але ми хотіли це влаштувати, щоб відкрити очі всім тим, хто в нас іще, може, не бачить, на що здатен російський режим в Україні — і що немає підстав думати, що він не був би на це здатен у нас», — сказав режисер Робін Квапіл.
У складі знімальної групи був кримінолог Петр Пойман, який супроводжував кінематографістів як безпековий аналітик. А підпорою в кризових і, можливо, травматичних ситуаціях був психіатр Петр Пете. Протягом часу фільмування в Україні всю групу супроводжувала як перекладачка і гід Луціє Ржегоржікова, яка раніше шість років керувала Чеським центром у Києві. Всі мали в телефонах завантажений застосунок, що в реальному часі дає сигнал тривоги і попереджає, куди летить ракета. Трьом героям фільму теж довелося кілька разів ховатися від ракет.
Фільмування було вкрай непростим — до нього були залучені й чеське Міністерство внутрішніх справ, і Служба безпеки України. «Двадцять людей знімальної групи на лінії фронту в Україні, постійний писк застосунків, які відстежують дрони й балістичні ракети над нами чи зліт бойових літаків у Росії. А до того ще й постійно перестає працювати GPS. І коли ми бігли ховатися до метро, назустріч нам виходили матері з дітьми, які там у метро вчаться», — розповів продюсер фільму Якуб Дроцар із компанії Punk Film.
За його словами, хоча Харків розташований лише за тридцять кілометрів від російського кордону, тут можна на сніданок замовити в кав’ярні лате з авокадовим тостом. А на тлі в цей час майже постійно чутно канонаду.
Автори фільму привезли з України близько 140 годин матеріалу і працювали над ним у монтажній майже пів року. До чеських кінотеатрів фільм потрапить у символічний день — 21 серпня. День вторгнення військ країн Варшавського договору на чолі з СРСР до Чехословаччини 1968 року, що призвело до окупації країни.
